Андреас Карлссон, 32 роки, один з лідерів «Партії шведов»/Svenskarnas parti (SvP), був затриманий правоохоронними органами України і на нього чекає екстрадиція на батьківщину. Там його звинувачують в нападі на лівацьку демонстрацію, під час чого він начебто здійснив напад з ножем на лівого активіста Шована Шаттака/Showan Shattak. Звинувачення серйозне – замах на вбивство.
В цій новині не було б нічого надзвичайного, проте Андреас не просто так опинився в Україні – він брав активну участь в подіях на Майдані, а після перемоги над режимом Януковича продовжив допомогати Україні вже у військових діях на Сході.
І тут постає питання: а як українська держава віддячила добровольцю? Чи можна вважати, що Андреас опинився в Україні виключно щоб сховатися від правосуддя?
Активісти організації С14 повідомляють:
Приблизно три місяці тому його затримало СБУ за орієнтуванням Інтерполу. Кримінальна справа у Швеції за бійку з шведськими ліваками. Перебував у Львівському сізо, кілька днів тому етапований в Лук’янівське сізо, очікує екстрадиції. Вдома йому світить від 6 до 10 років ув’язнення.
Україна звісно ж спочатку обіцяла йому громадянство, а потім певно “забула” і документи про рішення видачі його шведській стороні вже підписані, ще й без жодного докору сумління. Тепер з дня на день його заберуть в Швецію.
Повоював, арештували і назад…
Наразі в інтернет-медіа можна побачити відверту зловтіху та радість з боку “ватних” ресурсів. Зрозуміло – ніхто не чіпає бойовиків, навпаки – вони нажаль небезпідставно очікують на амністію від української влади, а правих добровольців – як українців, так і тепер – іноземців, влада відверто “пресує”.
Чи справедливо це?
Відповідь на це питання ми знаємо, проте чи минеться це для влади без наслідків – питання!
