Чи дискримінує Декларація прав дитини права батька?
Організація «Батько має право» вимагає від Генпрокуратури розпочати розслідування щодо суддів Верховного суду. Судді застосовують у своїх рішеннях Декларацію прав дитини 1959 року, яка, кажуть активісти, дискримінує права батька. Юристи ж говорять: дискримінація батька в Україні є, та вона не пов’язана із декларацією.
Рік тому бізнесмен, батько двох дітей Сергій не зміг дійти згоди з дружиною, з ким після розлучення житимуть їхні діти. Суд вирішив, що 9-річний хлопчик та 7-річна дівчинка проживатимуть разом з мамою. У своєму рішенні суддя застосував 6 пункт Декларації прав дитини 1959 року.
Згідно з декларацією, малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Та Сергій вважає, що декларація давно застаріла і порушує принципи гендерної рівності.
«В Україні суди здебільшого визначають проживання дітей з матір’ю, а не з батьком. Вони здійснюють правосуддя на основі декларації – і це тягнеться ще з радянського минулого», – говорить Сергій.
Справою зацікавилася громадська організація «Батько має право». Голова організації Олександр Швець каже: одним із напрямків роботи організації є «боротьба з декларацією».
Організація «Батько має право» вимагає від Генпрокуратури розпочати розслідування щодо суддів Верховного суду. Судді застосовують у своїх рішеннях Декларацію прав дитини 1959 року, яка, кажуть активісти, дискримінує права батька. Юристи ж говорять: дискримінація батька в Україні є, та вона не пов’язана із декларацією.
Рік тому бізнесмен, батько двох дітей Сергій не зміг дійти згоди з дружиною, з ким після розлучення житимуть їхні діти. Суд вирішив, що 9-річний хлопчик та 7-річна дівчинка проживатимуть разом з мамою. У своєму рішенні суддя застосував 6 пункт Декларації прав дитини 1959 року.
Згідно з декларацією, малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Та Сергій вважає, що декларація давно застаріла і порушує принципи гендерної рівності.
«В Україні суди здебільшого визначають проживання дітей з матір’ю, а не з батьком. Вони здійснюють правосуддя на основі декларації – і це тягнеться ще з радянського минулого», – говорить Сергій.
Справою зацікавилася громадська організація «Батько має право». Голова організації Олександр Швець каже: одним із напрямків роботи організації є «боротьба з декларацією».
Рішення про те, з ким жити дитині після розлучення, не може бути винесене виключно на підставі 6 пункту декларації, пояснює юристка. Його приймають передусім на підставі Конституції, Сімейного кодексу.
«У нас дуже сильна дискримінація батьків, та вона ніяк не пов’язана з 6 пунктом декларації. Так склалося наше звичаєве право у вихованні дітей, що мама завжди права. У мами дійсно важко відібрати дитину, навіть якщо вона вчиняє щось небезпечне», – говорить Юлія Дузь.
За словами юристки, державні органи неохоче йдуть на те, щоб передати дитину від матері до батька. Батькові для цього треба пройти надскладний шлях. Кожен процес щодо визначення місця проживання чи встановлення способу участі батька у вихованні дитини є довготривалим, інколи може тривати роками.
«Зазвичай так відбувається, що батько йде з сім’ї, а дитина залишається біля мами. І коли батько намагається отримати доступ, мама використовує час на свою користь. Це час, коли дитина перебуває під її індивідуальною опікою. Тоді вона здійснює на дитину найглибший психологічний тиск, під яким дитина може забути про те, що в її житті є батько», – говорить Юлія Дузь.
Українські судді переважно залишають малих дітей з матерями через гендерні стереотипи, міркує Ірина Суслова, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини.
«Таку судову практику можна змінити за рахунок того, що будуть застосовуватись закони про недискримінацію за ознакою статі. Але цей закон сьогодні, на жаль, не застосовується», – говорить Ірина Суслова.
Думку дитини мають враховувати – психолог
Кожна дитина важко переживає розлучення батьків, і саме від них в цій ситуації багато залежить. Коли вирішують, з ким дитині жити, варто врахувати її думку, говорить психолог Еліна Ворожбієва.
«Є випадки, коли агресором виступає батько, є – коли мати. З ким дитині буде безпечніше проживати, має вирішувати комісія, яка повинна прислуховуватися до слів дитини», – Еліна Ворожбієва.
Розлучення батьків може бути для дитини таким же сильним травмоутворюючим фактором, як їхня смерть. В період розпаду сім’ї важливо вчасно звернутися до психолога, щоб вберегти дитину від травматичного впливу, зазначила психолог.