Як в Каталонії боролися за право незалежності-ЗМІ

Уряд Каталонії на основі 90% голосів виборців , які виступили за відокремлення від Іспанії на не визнаному Мадридом референдумі , пообіцяв найближчим часом проголосити незалежність регіону .  Повідомляє 112.ua .

 

Понад 800 осіб постраждали, захищаючи напередодні проведення референдуму про незалежність Каталонії. Влада автономного регіону заявила, що це не було марно і пообіцяла на основі 90% голосів виборців, які виступили за відокремлення від Іспанії, найближчим часом проголосити незалежність Каталонії. Однак поки відділення регіону не визнає ані Мадрид, ані Європейський Союз.

Незважаючи на силове перешкоджання влади Іспанії, у Каталонії напередодні відбувся референдум про незалежність.

За інформацією уряду автономного регіону, в ньому взяли участь близько 2,3 млн виборців з 5,3 млн прогнозованих. Більшість із них (90% респондентів) на питання “Чи хочете ви, щоб Каталонія була незалежною державою у вигляді республіки?” відповіли “Так”. Проти відділення від Іспанії проголосували 7,8% виборців, решта бюлетенів або були порожніми, або визнані недійсними.

У відомстві підкреслили, що результати голосування могли бути й іншими, бо через поліцію, яка закривала виборчі дільниці і конфіскувала урни для голосування, було втрачено загалом близько 770 тис. голосів.

Тим не менше, референдум про незалежність регіону був оголошений урядом Каталонії таким, що відбувся, а його результати дійсними. Зокрема, голова уряду Каталонії Карлес Пучдемонт за підсумками голосування заявив про те, що регіон завоював своє право на незалежну державу.

“У цей день надії і страждань громадяни Каталонії завоювали право оголосити незалежну державу у вигляді республіки”, – зазначив він у зверненні, що транслювалося по телебаченню.

Наступним кроком каталонського уряду, підкреслив Пучдемонт, стане передача результатів доленосного голосування парламенту з метою проголошення незалежності Каталонії згідно з буквою закону. “У найближчі кілька днів мій уряд направить результати сьогоднішнього голосування в парламент Каталонії, який представляє суверенні права нашого народу, з тим, щоб він міг діяти згідно з законом про референдум”, – сказав він.

За останньою інформацією, спікер каталонського парламенту Карму Форкаделл уже скликала засідання представників всіх партій з цього питання. Воно відбудеться сьогодні, 2 жовтня, о 14:00 за місцевим часом.

Згідно з каталонським законом про референдум, прийнятим парламентом автономного регіону 6 вересня, а потім скасованим Конституційним судом Іспанії, парламент повинен провести засідання з питання щодо проголошення незалежності через дві доби після оголошення офіційних результатів референдуму.

При цьому Пучдемонт додав, що своїм силовим перешкоджанням проведенню референдуму про незалежність Каталонії влада Іспанії “написала найбільш ганебну сторінку в історії відносин з регіоном. “Незважаючи на те, що ми перебуваємо в Європейському союзі, незважаючи на те, що ми перебуваємо в XXI столітті, де поважається свобода слова і глобалізація, реакція держави знову була сповнена насильства і репресій… Сьогодні ми сказали, що все скінчено!”, – сказав він.

Пучдемонт закликав владу Європейського союзу втрутитися в ситуацію, оскільки вона перестала бути внутрішньою проблемою Іспанії.

У свою чергу прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой відразу ж після закінчення референдуму в Каталонії заявив, що Мадрид не визнає легітимність цього голосування.

На його думку, каталонців обманом змусили брати участь у незаконному плебісциті, і уряд Іспанії зробив те, що мав зробити у цій ситуації.

“Уряд виконав своє зобов’язання. Єдині, хто несе відповідальність за те, що сталося в неділю у Каталонії, – це ті, хто сприяв порушенню законності та руйнуванню нашого співіснування. Ми зробили те, що повинні були зробити”, – зазначив Рахой.

При цьому глава іспанського уряду додав, що референдум у Каталонії був кпинами з демократії. Він також має намір сьогодні зібрати всі політичні сили країни з метою вирішення каталонського питання.

Референдум про незалежність Каталонії відбувався на тлі сутичок із поліцією, яка в переддень голосування була вся переведена під контроль іспанської влади і посилена в кілька разів.

Головна задача, яку поставив Мадрид перед правоохоронцями, – не допустити проведення голосування, оскільки Конституційний суд країни оголосив його незаконним відразу ж після прийняття каталонським урядом відповідного рішення.

Перші сутички між прихильниками проведення референдуму та поліцією сталися близько 9:00 поблизу колишнього урядового будинку Барселони і незабаром спалахнули в інших містах.

Правоохоронці намагалися розігнати людей, опечатати виборчі дільниці та конфіскувати бюлетені й урни для голосування. Прихильники проведення референдуму в свою чергу всіляко намагалися їм завадити, приміром, роблячи живий щит на підходах до будівель, споруджуючи барикади тощо.

У деяких випадках ситуація загострювалася аж так, що поліція застосовувала проти мирного населення гумові кулі та сльозогінний газ.

Зазначається, що до насильства вдавалися правоохоронці, яких спрямували до Каталонії з інших регіонів, а от місцева поліція, хоча й підкорилася Мадриду, але силу стосовно прихильників референдуму не застосовувала.

За останніми даними МОЗ Каталонії, під час сутичок із правоохоронцями постраждали 844 людини. Характер травм не уточнюється, але, за інформацією El Pais, йдеться, зокрема, про напади паніки і подразнення від застосованого поліцією газу. Як зазначає La Vanguardia, наразі у лікарнях перебуває 128 осіб. У двох з них травми серозні.

Водночас у МВС Іспанії повідомили, що в ході зіткнень постраждали щонайменше 33 правоохоронців – 19 поліцейських і 14 бійців цивільної гвардії.

Також сьогодні з’явилася інформація про трьох загиблих у Барселоні, однак поки не відомо, чи пов’язані ці смерті з проведенням референдуму.

Каталонська влада стверджує, що національній поліції вдалося закрити 319 2300 виборчих дільниць. Міністерство внутрішніх справ Іспанії повідомляє, що було закрито 92 дільниці. Трьох людей затримали.

Незважаючи на заклики каталонських лідерів, Європейський союз поки ніяк не відреагував на підсумки не визнаного владою іспанського референдуму.

З приводу подій у Каталонії 1 жовтня висловилися тільки прем’єр-міністри Бельгії та Словенії — обидва засудили жорсткий розгін прихильників незалежності. До них приєдналась голова Шотландії Нікола Стерджен, яка також виступає за відділення від Великої Британії через референдум.

Офіційна Велика Британія зробила неоднозначну заяву. “Очевидно, нас непокоять будь-які насильницькі інциденти, але, очевидно, цей референдум, як я розумію, не є конституційним, тому необхідний баланс”, – зазначив міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон.

Німеччина також стурбована через кількість постраждалих під час сутичок у Каталонії, але переконана, що конфлікт між Мадридом і Барселоною має вирішуватися шляхом діалогу між сторонами.

Не могли цю подію не помітити і у Венесуелі. “Ну і хто тепер диктатор?” — заявив президент Венесуели Ніколас Мадуро в своєму традиційному недільному телешоу, критикуючи дії Мадрида.