Заявлена офіційна версія катастрофи Ан-148

Пілоти пасажирського літака Ан-148, що впав 11 лютого в Підмосков’ї, могли отримувати невірну інформацію про швидкість польоту через обмерзання приймачів повного тиску (ППД). Таку версію висуває комісія Міждержавного авіаційного комітету (МАК) після розшифровки даних параметричного самописця і попереднього аналізу.

Обледеніння ППД, як стверджують в МАК, пов’язане з тим, що обігрів всіх трьох приймачів був вимкнений протягом усього польоту. Причини цього поки невідомі. Щоб їх з’ясувати, комісія планує вивчити дії екіпажу, перевірити системи обігріву на предмет несправностей і відмов, а також оглянути збережені фрагменти даного обладнання.

У МАК уточнили, що “особлива ситуація” з літаком Ан-148 почала розвиватися через дві з половиною хвилини після зльоту, на висоті 1,3 тисячі метрів і на швидкості 470 кілометрів на годину. У цей момент з’явилися розбіжності в показаннях швидкості. Ще через 25 секунд розбіжності досягли 30 кілометрів на годину, через що екіпаж отримав команду порівняти свідчення. Команда реєструвалася близько 10 секунд, потім припинилася. Через 50 секунд вона знову повторилася, причому розбіжності в даних швидкості продовжували рости. Після цього екіпаж відключив автопілот і продовжив політ в ручному режимі.

В цей час перший модуль, який демонструє свідчення швидкості, став показувати 0 (третій показував 540-560 кілометрів на годину, а значення другого модуля не реєструвалися чорним ящиком). Приблизно через хвилину значення швидкості на третьому модулі різко впали, літак почав швидко знижуватися і в результаті впав. Перед зіткненням із землею показання швидкості на третьому модулі склали близько 800 кілометрів на годину.

Як повідомлялося, раніше катастрофа за участю літака Ан-148 “Саратовских авіаліній” сталася вдень 11 лютого в Раменському районі Підмосков’я через кілька хвилин після вильоту лайнера з аеропорту Домодєдово. Загинули 65 пасажирів.