Влада системно веде Україну до “країни без журналістів”?
Більшість українців вже, напевно, встигла забути, як керівник Офісу Президента України Андрій Богдан говорив, що “ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів”. Та наполягав, що у журналістів “має бути самоочищення”, оскільки вони корумповані.
Але про свої наміри “очистити” журналістів не забула влада. І запропонувала одразу два законопроекти – Бородянського/Ткаченка. Якщо коротко підсумувати думку експертів, то:
а) за призначенням, проти власне дезінформації вони працювати не будуть, зокрема, тому що технічно проактивне користування інтернетом заблокувати майже неможливо.
б) дезінформація – це не просто поширення недостовірної інформації, це – фактично ворожа спецоперація, а отже – треба карати не тих, хто поширить якийсь пост, а організаторів, кураторів, відслідковувати зв’язки і т.д.
в) якщо закони ухвалять в нинішньому вигляді, то популярні, розкручені блогери, топ-змі тощо не постраждають так сильно, як це станеться з регіональними громадськими активістами, проти яких не потрібно буде наймати тітушок щоб залякувати – тепер це робитимуть колектори.
г) утворення Асоціації професійних журналістів протирічить як Конституції, так і здоровому глузду.
д) Проти ухвалення цих законопроектів вже виступили “Репортери без кордонів” (RSF) та Моніторингова місія ООН з прав людини / UN Human Rights Monitoring Mission. Це окрім купи вітчизняних. Почують?
На жаль, поки що влада ігнорує і не чує. Замість того, щоб здійснити судову реформу та підняти довіру до рішень судів (а за наклеп, поширення брехні можна карати і зараз), створюється додаткових каральний інструментарій. Фактично, нас ведуть шляхом Росії, Ірану та інших подібних країн. До країни без журналістів.
Ми туди хочемо?
Юрій Гончаренко, член Координаційної Ради Рух Опору Капітуляції