«Талібан» заявив про захоплення низки найбільших міст Афганістану. Під контролем бойовиків принаймні дві третини країни

Угруповання «Талібан» заявило про захоплення міст Кандагар і Герат — другого і третього найбільших населених пунктів Афганістану. З початком виведення військ США з країни бойовики активізували свій наступ проти офіційної влади в Кабулі, пише Громадське.

Наступ «Талібану» активізувався в останні дні. Менш ніж за тиждень руху вдалося завоювати 10 адміністративних центрів провінцій — їх у країні налічується 34. Одним із останніх під контроль бойовиків перейшло важливе стратегічне місто Газні, розташоване на шляху траси від міста Кандагар до столиці Кабула.

За оцінками джерел Євросоюзу, зараз «Талібан» контролює десь 65% території Афганістану (самі таліби говорили про 85%).

Про захоплення Кандагара 12 серпня повідомив офіційний представник «Талібану» Карі Юсуф Ахмаді. Це місто — одне з ключових в Афганістані, там живе близько 400 тисяч людей. Офіційний Кабул поки не підтверджував інформацію про захоплення Кандагара.

Водночас бойовики просунулися в центр міста Герат — третього найбільшого в країні та столиці однойменної провінції. Джерела в афганській владі підтвердили AFP, що Герат перебуває під контролем бойовиків «Талібану».

Герат розташований за 150 кілометрів від Кабула — столиці Афганістану, де базується міжнародно визнаний уряд країни. За даними Reuters, розвідка США не відкидає варіанту, за якого «Талібан» може оточити Кабул протягом 30 днів і захопити — за 90 днів.Мапа Афганістану з позначеними територіями, які перебувають під контролем «Талібану» (помаранчевий), уряду (зелений), де відбуваються активні бойові дії (тілесний). Джерело даних: Long War Journal.

Активні воєнні дії почалися після оголошення США про виведення військ із Афганістану, де ті перебували протягом понад 20 років: спершу — для стримування «Талібану» й боротьби з терористами, які здійснили напади на США, потім — для укріплення безпеки країни.

Відповідної домовленості ще в лютому 2020 року досягли таліби й Кабул за посередництва США — за президентства Дональда Трампа. Його наступник Джо Байден не відмовився від зобов’язання вивести війська, але замість 1 травня 2021 року пересунув реченець на 1 жовтня. Виведення військ має стати передумовою до мирного діалогу між «Талібаном» і Кабулом.

Але уряд Афганістану побоюється (і, як видно з останніх подій, небезпідставно), що відсутність американських військ у країні розв’яже руки «Талібану» й призведе до поступового захоплення країни бойовиками. Водночас США не раз запевняли, що продовжать підтримувати афганські війська матеріально й фінансово.

Бойові дії між армією Афганістану й «Талібаном» завдають страждань і місцевому населенню.

За даними ООН, за останній місяць у країні було вбито понад тисячу цивільних. Понад чотири тисячі людей зазнали поранень і перебувають у лікарнях, за даними Червоного хреста. Тисячі людей, тікаючи від війни, стали внутрішніми переселенцями. Частина з них живе на околицях Кабула в тимчасових таборах.

На тлі наступу «Талібану» Німеччина пригрозила припинити фінансову допомогу Афганістану, яка становить 430 мільйонів євро на рік, а також призупинила репатріацію афганців на батьківщину.

У США також критикують дії «Талібану», заявляючи, що вони несумісні з мирними домовленостями 2020 року. А посольство в Кабулі наполегливо просить американців якнайшвидше виїхати з Афганістану.