Business is booming.

На прикладі Придністров’я експерти з Молдови та України пояснили, чим небезпечні прямі переговори з терористами

3 080

В момент чергового загострення на українському кордоні з Росією та її сателітами Україну знову примушують до миру на умовах агресора, зокрема – до визнання «особливого статусу» ОРДЛО та прямих перемовин з т.зв. ЛДНР. При цьому майже ніхто не згадує, що поруч з нами вже існує один російський анклав з «особливим статусом», що за 30 років не принесло мир, але перетворило Придністров’я на чорну діру контрабанди і криміналу.

Про це було заявлено на міжнародній конференції «Російські війська у Придністров’ї – безпекові виклики й шляхи подолання», організованій Українською суспільною ініціативою. Конференція відбулася сьогодні, 22 грудня, в приміщенні Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. С. Грушевського. Серед запрошених учасників були представники дипломатичного корпусу України та Молдови, експерти з двох країн, громадськість, представники ЗМІ, студенти профільних ВНЗ та інші запрошені гості.

- Advertisement -

Ця конференція стала продовження низки заходів, які покликані не тільки привернути увагу влади та суспільства до зазначеної проблематики, але й напрацювати та втілити в життя конкретні кроки щодо ліквідації військової та гуманітарної загрози з боку т.зв. ПМР. Зокрема, було вирішено, що Росія має виконати рішення Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року, за яким вона зобов’язалася вивести свої сили та боєприпаси з незалежної Молдови. Для цього так званий контингент «миротворчих» військ Російської Федерації має бути виведений з території незалежної республіки Молдова. Задля гарантування порядку, прав та свобод місцевого населення ситуація має контролюватися силами поліцейських підрозділів нейтральних країн під егідою ОБСЄ.

В підсумковій резолюції вказані і конкретні шляхи, якими це має втілюватися.

Микола Карпюк, голова Української суспільної ініціативи, відзначив, що «на цей момент Україна, і це абсолютно всім очевидно, перебуває в загрозливому становищі. Окрім окупації Криму, РФ окупувала і Білорусь. Це значно збільшило спільний кордон з агресором, але всі забувають про Придністров’я. Нагадую, на Стамбульській конференції Росія зобов’язалася до 2002 року вивести свої війська, але вже скоро 2022 – а вони і досі там. Багато мешканців ПМР мають російське громадянство. Раніше, поки в Молдові була проросійська влада, це питання було менш актуальним. Зараз, коли влада проєвропейська – в нас з’явився шанс вирішити його на спільну користь обом дружнім країнам.

Наша пропозиція: російські війська мають бути замінені на поліцейські підрозділи нейтральних країн. Часу мало, Путін має бажання до грудні 2022 року відновити СРСР в його колишніх кордонах. Тому ці питання треба ставити вже і зараз, дуже гостро»

Артем Филипенко, завідувач сектору досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень, додав:

«Не забуваємо, що російські війська в Придністров’ї – не миротворці. Наразі більшість військослужбовців цих військ – це місцеві жителі з російськими паспортами. З 2017 року відбулася інтенсифікація військових навчань, орієнтовані проти України. Відпрацьовуються наступальні операції. В порушення всіх домовленостей ці навчання відбуваються спільно з російськими військами.

Ключова проблема у відновленні миру – визнання т.зв. ПМР стороною перемовин, як і т.зв. ДНР і ЛНР. Цей шлях довів свою неефективність»

Андрій Юсов, директор Школи відповідальної політики, підкреслив, що «Ми зараз знаходимось в Одесі і поруч з нами військовий контингент, про який всі знають, але мало хто говорить. В нещодавно оприлюдненій карті, наприклад, в німецькому виданні Більд, вказані всі можливі напрямки наступу, окрім придністровського. Що дотично говорить про те, що наступ може відбуватися в тому числі і з цього напрямку.

Також погоджуюся з думкою, що Молдова виконала Мінськ задовго до України. Молдова виконала і більше – навіть закріпили особливий статус т.зв. ПМР. І це нічим не допомогло у вирішенні конфлікту. Важкий урок Молдови має бути вивчений і врахований Україною»

Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, заступник Голови СБУ з березня 2014 по червень 2015 року, директор Агентства з реформування сектору безпеки, експерт з питань національної безпеки, сказав, що «Однією з характерних ознак небезпеки є наявність підрозділу військової контррозвідки Росії в т зв. ПМР, що є певною ознакою підготовки наступальних операцій. Єдиний позитив в наявності цього анклаву – це приклад того, що не можна вести перемовини з терористами. І ми постійно його наводимо коли нам нав’язують прямі перемовини з ОРДЛО»

Микола Мельник, співзасновник Української суспільної ініціативи, ветеран російсько-української війни, нагадав про конкретні дії, які вже відбуваються в регіоні:

«Слава Богу, що спільними зусиллями УСІ та УНСО створюють табори на кордоні з Придністров’ям. І це добре, бо навіть прикордонники навіть нам дякують, бо в них немає сил навіть для патрулювання цієї ділянки кордону»

Також в роботі конференції взяли участь:

  • Андрій Старостін – журналіст, аналітик;
  • Сергій Гуцалюк – начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті;
  • Ян Лисневский – Директор консалтингової компанії в галузі політології, соціології та міжнародних стосунків Intellect Group;
  • Володимир Геник – журналіст, голова ГО Одеський регіональний комітет Україна -НАТО
  • Артем Филипенко, завідувач сектору досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень;
  • Олександр Коваленко – військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
  • Олександр Голопотелюк – член громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів, керівник Veterans HUB Odesa.
  • Леонід Ткачук, член наглядового комітету Світового комітету українців Молдови;
  • Віталій Бегма – заступник завідувача відділу стратегій розвитку сектору безпеки і оборони Національного інституту стратегічних досліджень.
  • Алім Карвацький, співзасновник одеської самооборони

Модератором заходу виступив Владислав Василь – громадський діяч, експерт.

В підсумку було ухвалено проєкт резолюції, який має має допрацювати робоча група та на базі якої буде продовжено співпрацю з відповідними державними органами щодо подолання загрози, яку постійно становить для України та безпеки в регіоні російський анклав в Придністров’ї.

Текст резолюції:

Резолюція міжнародної конференції «Російські війська у Придністров’ї – безпекові виклики й шляхи подолання»

Україна постає перед серйозними загрозами своїй незалежності та безпеці кордонів. Імперські амбіції Москви призводять до появи нових конфліктів на кордонах як самої України, так і низки європейських країн.

Росія активно створює плацдарм для можливого відторгнення України від Чорного моря. Окупація Криму посилює загрозу агресії з Півдня.

На сьогодні зрозуміло, що Росія не збирається зупинятися на досягнутому. Свідчення цьому – останні події в Білорусі, які створюють загрозу військової агресії з Півночі.

Додатковою небезпекою для нашої країни є фактичний контроль з боку Росії над молдовським Придністров’ям (так званою ПМР).

Світова спільнота визнає, що російські військові в так званій «ПМР» – не миротворці. Це окупаційний корпус на території незалежної Молдови. Відтак, «ПМР» остаточно перетворилася на плацдарм для військової агресії в регіоні, що становить  реальну загрозу Україні, Молдові та всій Європейській спільноті. Адже загроза перебування російських військ в центрі Європи це не справа абстрактного майбутнього. Придністров’я, у її нинішньому вигляді, це і є військовий анклав Росії в самому серці Європи. В такій ситуації висловлення стурбованості – недостатній дипломатичний інструмент для гарантування миру в регіоні.

На Стамбульському саміті ОБСЄ 1999 року Росія зобов’язалася вивести свої сили та боєприпаси з незалежної Молдови. Невиконання цих зобов’язань несе прямі ризики для всіх 57 держав-учасниць організації. Про це окремо наголошувалося в спеціальній резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2018 року. У підсумковому документі Асамблеї міститься прямий заклик до РФ «у повній відповідності з правилами, беззастережно і невідкладно завершити виведення Оперативної групи російських військ» з території Придністров’я.

Наші пропозиції:

  1. Для забезпечення стабільності та миру в регіоні так званий контингент «миротворчих» військ Російської Федерації має бути виведений з території незалежної республіки Молдова. Задля гарантування порядку, прав та свобод місцевого населення ситуація має контролюватися силами поліцейських підрозділів нейтральних країн під егідою ОБСЄ.
  • За офіційною інформацією, військові склади на території села Ковбасна в Придністров’ї вміщують понад 20 000 тон боєприпасів, які належать Росії. Також в регіоні перебуває велика кількість військової техніки.

Міжнародна спільнота має проконтролювати та надати допомогу у вивезенні та утилізації російських боєприпасів і техніки у ПМР. Для цього пропонуємо створити підприємство під егідою ОБСЄ з утилізації боєприпасів на території Придністров’я;

Виведення російських військ та військової техніки з території Республіки Молдова має здійснюватися двома шляхами:

  1.  Через порт Джурджулєшти, що знаходиться на річці Прут і який здатен приймати судна відповідної тоннажності.
  2.  Залізницею територією України. Україна зі свого боку має організувати безпечний та беззупинковий рух транзиту з Молдови до Росії.

Учасники круглого столу «Як знешкодити російську військову загрозу у Придністров’ї» зазначають, що подальша доля «ПМР» – питання, яке має вирішуватися виключно Республікою Молдова у власних національних інтересах.

- Advertisement -

Comments
Loading...
bigmir)net TOP 100