«Блокпост рознесли вщент». Сім років тому бойовики розстріляли з Градів автобус під Волновахою — головні факти про трагедію

Сім років тому, 13 січня 2015 року, бойовики «ДНР» обстріляли з Градів український рейсовий автобус на блокпосту під Волновахою. Загибель 12 людей у цій трагедії стала черговим доказом російської агресії на Донбасі.

Того ж дня МЗС України закликало міжнародне співтовариство «не дати перетворити невинні жертви […] на просту статистику смертей».

По українському блокпосту випустили понад 80 снарядів з Градів

Вдень 13 січня 2015 року рейсовий автобус Златоустівка — Донецьк перевозив пасажирів з підконтрольної Україні території Волноваського району Донецької області в окупований центр цього регіону.

Близько 14:30 автобус, в якому перебували 40 осіб, зупинився на українському блокпосту № 5 (автодорога Н-20) для паспортного контролю на лінії розмежування. Незабаром після цього блокпост зазнав обстрілу з боку бойовиків «ДНР» — з району окупованого Докучаєвська.

Як пізніше встановила СБУ, терористи стріляли з трьох установок російської реактивної системи залпового вогню БМ-21 Град. Всього було випущено понад 80 снарядів. Один з них розірвався за 10−15 метрів від автобуса — більшість жертв були його пасажирами.

Жертвами атаки стали 12 пасажирів автобуса

На місці трагедії загинули 10 осіб, ще двоє померли пізніше в лікарні — всі вони були пасажирами автобуса. Серед жертв — семеро жінок і п’ятеро чоловіків. Майже всі загиблі були прописані в Донецьку або навколишніх населених пунктах.

Ще 18 осіб, включно з прикордонниками, отримали поранення. Серед убитих і поранених були пенсіонери та студенти.

Наймолодша із загиблих — 20-річна Інна Корнілова, нещодавно закінчила медколедж. «У мене дочка сиділа на тому місці, де […] вирізали з автобуса частину і потім показували всьому світу. Сім осколкових поранень, печінку, нирки, внутрішні органи. Я в морзі запитав: вона моментально померла? Ні, кажуть, не моментально. Швидко», — розповідав згодом батько дівчини Олександр Корнілов.

Бойовики обстріляли блокпост заради російських журналістів

Обстріли траси Донецьк-Маріуполь, де знаходився блокпост, бойовики здійснили з «показовою метою», розповів незабаром після теракту начальник головного командного центру Генштабу, генерал Богдан Бондар.

За його словами, того дня в Докучаєвськ приїхали знімальні групи російських і місцевих пропагандистських телеканалів. Бойовики обстріляли блокпост з Градів, щоб спровокувати у відповідь удар українських військ — саме цей вогонь хотіли зняти пропагандисти. Однак удару з українського боку так і не було, повідомив генерал Бондар.

Терористи здійснили обстріл під керівництвом російського полковника

Розслідування Служби безпеки України встановило, що удар по блокпосту і автобусу завдав артилерійський дивізіон 5-ї мотострілецької бригади Оплот (формально перебуває в підпорядкуванні «ДНР»).

«Займався» цією операцію російський полковник Анатолій Синельников — раніше головний військовий комісар Пензенської області РФ (пізніше повернувся в Росію). А безпосередньо керував обстрілом громадянин України і житель Донецька Юрій Шпаков (живе на території «ДНР»).

Саме вони є головними підозрюваними у справі про теракт під Волновахою, яку було відкрито в Україні. Обвинувальний акт проти Шпакова направлено до суду для заочного розгляду, розслідування щодо Синельникова призупинено, оскільки Україна оголосила його в розшук.

У перші години після трагедії бойовики хвалилися своїм ударом

Українські спецслужби перехопили кілька десятків розмов, які свідчать про причетність до теракту російських окупаційних військ і бойовиків «ДНР».

Частина з них свідчить про те, що спочатку терористи з гордістю повідомляли один одному про «вдалий» обстріл.

«Все нормально, Волноваху — блокпост — рознесли. Зараз ось тут люди їдуть, кажуть, що там багато з блокпоста постраждалих. Але комбат задоволений», — кажуть на записі № 658 неназвані бойовики.

«Блокпост рознесли вщент укропівський. За пацанів помстилися», — радіє керівник обстрілу Шпаков у розмові з жінкою (запис № 647).

Аналогічні повідомлення з’являлися і в соціальних мережах бойовиків, щойно стало відомо про загиблих пасажирів автобуса. Тоді ж змінилася й тональність переговорів терористів. «Який Батюшка стріляв там сьогодні, б… ть, з Докучаєвська по Волновасі, б… ть?» — допитує російський полковник Синельников українського «виконавця» артобстрілу Шпакова.

Багато з цих аудіозаписів увійшли в документальний короткометражний фільм кінооб’єднання #BABYLON’13 про теракт під Волновахою.

Je suis Volnovakha і марші миру — як Україна відреагувала на теракт

Увечері 13 січня п’ятий президент Петро Порошенко звернувся до українців і порівняв трагедію під Волновахою з недавнім терактом у Парижі (напад ісламістів на редакцію журналу Charlie Hebdo 7 січня 2015-го, під час якого загинули 12 осіб).

Після цього в українських соцмережах розгорнули кампанію Je suis Volnovaha (Я Волноваха) — проти російської агресії і на знак солідарності з родинами загиблих, за аналогією з французькою кампанією Je suis Charlie. Це гасло з’являлося і в Верховній Раді, і на акціях пам’яті загиблих, і на сторінках західної преси.

Найближчими вихідними після теракту, 17−18 січня, в українських містах пройшли багатотисячні марші миру, єдності та солідарності. Українці вийшли на вулиці Львова, Києва, Хмельницького, Херсона, Дніпропетровська, Маріуполя, щоб висловити протест проти російського тероризму в Україні.

А 21 січня, виступаючи на форумі в Давосі, Порошенко показав світу фрагмент зрешеченого осколками автобуса. «Це символ терористичної атаки на мою країну», — заявив президент.

«Найгірший з недавніх інцидентів» війни: світовий резонанс трагедії

Про шокуючий теракт під Волновахою в січні 2015 року написали багато світових ЗМІ. Атаку проросійських бойовиків засудили Євросоюз, Держдеп США, лідери Франції і Німеччини Франсуа Олланд і Ангела Меркель, генсек ООН Пан Гі Мун, Рада безпеки ООН.

Британська The Guardian незабаром після трагедії присвятила редакційну статтю війні в Україні, в якій атака під Волновахою названа «найгіршим з недавніх інцидентів» конфлікту і прикладом того, як мирним жителям України прямо загрожують російські війська і озброєння РФ. Цей текст завершувався закликом до ЄС не йти назустріч Кремлю до того, поки з України не будуть виведені війська РФ, а Україна за міжнародної підтримки не відновить контроль над своїм кордоном. «Без таких кроків будь-яка дипломатична відкритість Путіну буде марною і лише покаже слабкість Європи. Та ж логіка, безумовно, може бути застосована до скасування європейських санкцій», — писала The Guardian.

Теракт під Волновахою — предмет розглядів у міжнародних судах

За роки, що минули після теракту під Волновахою, увага до цієї трагедії розсіялася як в Україні, так і в світі — що особливо турбує сім’ї загиблих. «З того самого дня за два роки мені ніхто не дзвонив, окрім журналістів, і тепер юриста [від правозахисної організації]. Ні слідчі, ні чиновники — ніхто», — розповідав у 2017 році Олександр Корнілов, батько однієї із загиблих.

Його сім’я, як і кілька інших, за підтримки правозахисників подала позов до Європейського суду з прав людини. Основна їхня претензія — порушення права на життя і неефективне розслідування інциденту.

Крім того, теракт під Волновахою — частина масштабного процесу України проти Росії в Міжнародному суді ООН. З листопада 2019 року, коли суд дав «зелене світло» розгляду багатотомних скарг України, в цьому процесі аналізують всі доведені і зібрані Києвом випадки порушення прав людини в зоні війни на Донбасі і в окупованому Криму. Серед таких випадків — атаки на цивільне населення, включно із загибеллю 12 осіб в автобусі під Волновахою.