Все може бути, як і те, що війна з рашистами не закінчиться швидко, але обов’язково закінчиться перемогою України
Коли закінчиться війна? Цього, на жаль, ніхто точно не скаже. Звісно, може статися щось подібне, що ми вже бачили наприкінці лютого 2014 року в Києві: Майдан був фактично оточений зі всіх боків, і комусь здавалось, що шансів немає. Але наступного ранку раптово зникли і «беркутівці», і тітушки, і Янукович…
Тож не виключено, що завтра ми прокинемося, відкриємо новини, а там кожна – про смерть путіна. Чи реальний такий сценарій? А який сенс таке обговорювати?
Саме тому нині багато хто каже, зокрема з військових, що треба тверезо дивитися на варіант затяжної війни, налаштовуватися на тривалу виснажливу боротьбу.
Так, ми стоїмо і стоятимемо. Так, ми добряче даємо оркам по зубах. Так, ми дійсно зламали усі плани путіна. Так, позитивні блогери, які підносять настрій, бойовий дух, дають надію і діють, як «заспокійливе» – точно потрібні у кризові часи, як і, власне, міфи та легенди про безсмертних героїв. Потрібні щонайперше цивільним. Але…
Не варто надто вже глузувати з ідіотизму наших ворогів, бо це розслабляє. Так, серед рашистів є чимало ненавчених, голодних новобранців. Але є також і високопрофесійні та добре оснащені підрозділи. Тож – з чого і почали – треба спокійно, тверезо оцінювати варіант із затяжною війною.
«Якщо хтось чекає контратаки зі штиками наголо, то це безглуздо»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко в коментарі Укрінформу розповів, що попереду справді можуть бути довгі місяці виснажливої боротьби та праці.
«Тій частині населення України, яка мало що розуміє у військовій справі, але душею та думками бажає якнайшвидшого звільнення окупованих територій, слід розуміти, що це процес неспішний. Його розпочато, але він займе досить тривалий час. Тому до інформування населення мають підключатися ті, хто має прямий доступ до умів громадян. Не потрібні якісь шапкозакидальні прогнози. Не треба робити ура-патріотичних заяв про звільнення того чи іншого населеного пункту за годину, добу чи тиждень, а оголошувати про його звільнення за фактом», – каже експерт.
Реальні аналітика, прогнози та інформування – це головний козир України, яка з кожним днем стає дедалі ближче до перемоги.
«Очевидно, що російська армія за рядом показників перевершує ЗСУ. Це чисельний показник, технічний, економічний тощо», – акцентує військовий експерт.
Слід розуміти, що в рф сформувався досить суттєвий контингент професіоналів у всіх родах військ, які здобули значний бойовий досвід у Сирії, у внутрішніх конфліктах, в Україні на Донбасі та інших гарячих точках. І вони були кинуті в Україну в першій хвилі вторгнення.
«Ми бачили факти, що загиблі та полонені російські окупанти, на полях боїв в Україні, мали за спиною досвід Сирії, Донбасу, а деякі й п’ятиденної війни в Грузії, чеченських воєн. Цей кістяк був перемелений нами, – стверджує він. – Ніхто не недооцінює професіоналізму російського спецназу чи десантників, але бойовий досвід у Сирії – це не бойовий досвід у повномасштабному протистоянні з рівним супротивником. Тому що одна справа воювати проти фермерів у Сирії, а зовсім інша – з професійними військовими, які, крім навичок, мають ще й мотивацію».
У першій хвилі окупаційного контингенту було знищено багато професійних кадрів, але, каже пан Коваленко, це не означає, що їх у росії не залишилось: «Так само як і техніки, якої з часів СРСР на складах – десятки тисяч одиниць. А тому нинішня війна демонструватиме цілком передбачувану тактику малих кроків. Ми бачимо, як звільняються з кожним днем по 2-3 населені пункти, як ЗСУ, максимально зберігаючи особовий склад, просуваються та витісняють окупантів. А якщо хтось чекає контратаки зі штиками наголо, то це безглуздо».
