Це питання ставить в своєму блозі “Націоналізувати не можна пробачити: Де стоятиме кома?” Юрій Гончаренко, віцепрезидент Фонду сприяння демократії. На його думку, існує високий ризик того, що деякі підприємства чи активи можуть бути виведені з-під дії цього законодавства про націоналізацію російського майна. Зрештою, українські суди неодноразово демонстрували свою готовність вирішувати подібні питання на користь зовсім не держави. Є приклад Альфа-банку, де вже відбувається фактично виведення його з-під націоналізації, коли підсанкційним акціонерам пропонують переписати продати банк іншим особам. Хоча весь склад акціонерів є достатньо сумнівним.
Нижче наводимо текст блоку повністю:
Україна веде воістину героїчну боротьбу проти «другої армії світу». І хоча лапки в цій фразі та наше глузування з окупантів, які ледь не в лаптях потрапляли в полон до українських вояків та дивувалися «розкоші» життя українських сіл, досить доречні, все одно щонайменше кількісно ворог — надпотужний. Плюс — ракети та ядерна зброя.
Також не варто забувати, що до повномасштабної атаки на Україну путін готувався багато років, фактично — з моменту приходу до влади. Зростання цін на енергоносії та пасивність і недалекоглядність значної частини західних країн дозволили йому значно посилитися і накопичити ресурси. Не пасла задніх на цьому фронті, на жаль, і Україна, віддаючи значну частину стратегічних підприємств у власність російських олігархів та наближених до кремля бандитів.
Особливо здивування в мене було щодо двох галузей: мобільного зв’язку та енергетики. Сьогодні хочу звернути увагу на останню, а саме на те, що частиною українських обленерго володіє компанія VS ENERGY. Зараз на сайті цієї кампанії стоїть фраза про рускій воєнний корабль, проте ми маємо чітко розуміти і не забувати, хто її власники. І чим володіє сама компанія.
Отже, кінцевими бенефіціарами VS ENERGY (попри заплутаність структури власності) є Олександр Бабаков, Євгеній Гінер та Михайло Воєводін. Народний депутат Андрій Герус рік тому заявив про викуп Михайлом Воєводіним у Євгена Гінера й Олександра Бабакова часток у групі VS Energy, проте це може бути лише формальність, оскільки всі троє є лідерами так званої Лужніковського ОЗГ, а Михайло Воєводін — взагалі є «злодієм в законі» на прізвисько Міша Лужнецький і за інформацією деяких профільних джерел одним з основних претендентів на звання «Злодія №1» в російському кримінальному світі та контроль над так званим общаком. В червні 2020 року СБУ заборонило йому в’їзд на територію України, проте вже в березні 2021 Окружний адміністративний суд міста Києва (а який ж ще?) скасував цю заборону.
Не менш цікавою постаттю є Олександр Бабаков, який з бандита (подейкують, що саме він є прообразом головного героя російського серіалу «Бригада» Саші Білого) зробив серйозну кар’єру в політиці. Зараз він багаторічний депутат держдуми, спецпредставник президента росії по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном та довірена особа Путіна. За наявною інформацією, саме через нього здійснюється фінансування проросійських політичних проєктів за кордоном, в тому числі — і таких, як Національний фронт у Франції, лідерка якого Ле Пен має шанси стати Президентом Франції.
Євгеній Гінер є представником того самого «Лужніковського ОЗГ», що і два попередніх «героя», плюс є президентом футбольного клубу ЦСКА. Що в росії, зрозуміло, може бути дозволено не кожному. І ось ці три особи контролюють 5 енергорозподільчих компаній — «Херсонобленерго», «Житомиробленерго», «Кіровоградобленерго», «Чернівціобленерго» та «Рівнеобленерго».
Тепер — про те, що має статися з активами цих осіб відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської федерації та її резидентів», зі змінами, які було затверджено 1 квітня.
Відповідно до статті 3, «рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України». Згідно з чинною версією закону, активи вилучаються і у фізичних осіб — резидентів рф, і навіть у фізичних чи юридичних осіб незалежно від громадянства та місця проживання, які публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України. Розвантажувальний жилет -50%!Зручний та міцний. Велика місткість для зберігання. 3 варіанти кольоруПодробнее
Також важливо пам’ятати, що все націоналізоване майно не просто спрямують на користь держави Україна, а «в рахунок майбутньої репарації на користь України, яка зазнала агресії з боку Російської Федерації». Отже, враховуючи розмір збитків, які вже завдала росія Україні, зазначені обленерго вже мають негайно бути націоналізовані і назавжди повернуті у власність України.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телемарафону UA:Разом повідомив, відповідаючи на питання, чи існує в державі механізм щодо націоналізації майна: «Безумовно, механізми прописані в законі. Зараз буде підзаконна відповідна документація, є ряд рішень, також нормативних актів РНБО, тобто всі ці речі тепер будуть відбуватись в умовах українського законодавства».
Я вважаю, що з такими об’єктами критичної інфраструктури, якими є обленерго, треба розв’язувати питання в першу чергу. Терміново. Бо уявімо, наприклад, що в п’яти областях України буде відключено електропостачання?
Так само й інша власність, яка належить цим або подібним особам. Дуже сподіваюся, що РНБО найближчими днями почне розв’язувати ці питання.
Простий приклад: на заході України зараз багато біженців, тільки вчора до Львова з Краматорська прибуло 2,5 тисячі. Переконаний, що в місті є багато нерухомості, яка належить російським олігархам. Той таки Фрідман точно має багато нерухомості, яку можна використати для розміщення тих, кого вигнали з рідних домівок російські бомби, ракети та кулі. Зроблені, в тому числі за гроші, зароблені в Україні.
Є припущення, яке ґрунтується на сталій українській практиці, що деякі підприємства чи активи можуть бути виведені з-під дії цього законодавства про націоналізацію російського майна. Зрештою, українські суди неодноразово демонстрували свою готовність вирішувати подібні питання на користь зовсім не держави. Є приклад Альфа-банку, де вже відбувається фактично виведення його з-під націоналізації, коли підсанкційним акціонерам пропонують переписати продати банк іншим особам. Хоча весь склад акціонерів є достатньо сумнівним.
Тому, повертаючись до заголовка блогу «Націоналізувати не можна пробачити: Де стоятиме кома?» — питання, де стоятиме кома вкрай важливе. Бо пробачати не можна. Ані ворогу, ані тим, хто спробує прикрити його активу тут.
