“Колеги Насірова”. Рекордні застави в українських судах

Останніми роками українські суди все активніше застосовують до підозрюваних запобіжні заходи з сотнями мільйонів гривень застави.

Проте поки що таких сум в Україні ніхто не сплачував. Найбільша сума, яку вносили за вихід на свободу не перевищує півтора десятка мільйонів гривень.

Тому арештований 6 березня із правом застави у 100 мільйонів гривень Роман Насіров може стати першим підозрюваним, який вийшов на свободу за таку значну суму.

Ухвалений ще 2012 року новий Кримінально-процесуальний кодекс запровадив низку альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів. Зокрема і передбачив широке використання застави.

За багатьма злочинами, зокрема і економічними, судді зобов’язані визнати заставу як альтернативу арешту.

Закон передбачає, що сума застави має враховувати суму збитків та матеріальне становище підозрюваного.

Ми спробували зібрати найбільші застави останніх років, які або виплачували, або змусили підозрюваних сидіти за ґратами.

Застави на сотні мільйонів

Механізм застави почали надзвичайно широко використовувати в останні роки, і особливо популярними вона стала 2016 року.

Коли і Генпрокуратура, і Національне антикорупційне бюро почали затримувати колишніх високопосадовців та бізнесменів за звинуваченням у корупції.

Силовики просили суддів визначати застави на мільярди гривень.

Часто суд першої інстанції зменшував їх до кількох сотень мільйонів, а апеляційний – до кількох мільйонів.

Проте все ж є кілька колишніх чиновників та бізнесменів, які зрештою отримали астрономічні суми застави.

“Схеми Курченка”

Наразі рекордсменом за сумою застави можна назвати затриманого ГПУ у справі про зловживання на енергетичному ринку Олександра Кацубу.

Всю справу прокурори назвали “схемами Курченка”.

У червні 2016 року силовики затримали колишнього заступника керівника “Нафтогазу” Олександра Кацубу.

Його назвали одним з ключових фігурантів корупційної схеми, а суд визначив йому арешт із можливістю застави аж 450 мільйонів гривень.

Адвокат Кацуби Ігор Степанов підтвердив ВВС Україна, що підзахисний сидить у СІЗО і не сплачував заставу.

Трохи меншу заставу у 365 мільйонів суд застосовував у грудні 2014 року до директора “Укрінтеренерго” Володимира Зіневича. Проте майже одразу заставу скасували і його відправили під домашній арешт.

У “справі Курченка”, одним з організаторів якої ГПУ називає колишнє керівництво України на чолі з Віктором Януковичем, є ще кілька значних застав.

Зокрема, влітку 2016 року силовики затримали колишнього топ-менеджера компанії СЕПЕК Сергія Курченка Андрія Кошеля.

Йому визначили заставу у 200 мільйонів і він досі в СІЗО.

За звинуваченням в участі у схемах розкрадань коштів, нібито організованої Віктором Януковичем, також затримували колишнього керівника аукціонного комітету мінекономіки Олександра Сухомлина та заступника керівника податкової Андрія Головача.

Першому дали заставу 100 мільйонів, а другому – 200 мільйонів.

Заставу вони не сплачували, але, як заявив військовий прокурор Анатолій Матіос, дали свідчення проти пана Януковича, уклали угоду зі слідчими та сплатили 152 мільйони у бюджет.

Врожай НАБУ

Другою за величиною актуальною заставою може бути сума у 250 мільйонів гривень для підозрюваного в організації схеми махінацій на ринку газу, яку розслідує НАБУ.

Детективи назвали її “схемою Онищенка”.

Валерій Постний був представником фірми, яку підозрюють в організації схеми розкрадання. Спочатку він отримав заставу у мільйон гривень, однак потім її збільшили до 250 мільйонів.

У спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили ВВС Україна, що застава досі актуальна і пан Постний її не сплачував.

У цій же справі НАБУ затримала ще одного підозрюваного з рекордною заставою – Олега Рябошапку.

Пан Рябошапка, якому закидають створення фіктивних фірм для виведення коштів, отримав заставу 100 мільйонів і досі перебуває у СІЗО.

На початку 2017 року НАБУ затримало низку керівників ПАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”.

28 січня її керівника Руслана Журила арештували із можливою заставою 100 мільйонів гривень. Ще один з його заступників отримав заставу у 80 мільйонів. Ці суми так і не сплатили.

Мільйони банкіра

Одним з найвідоміших банкірів, які опинились за ґратами, є колишній керівник банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко.

ГПУ звинувачує його у причетності до розкрадання коштів, за що суд у серпні 2016 року арештував його із заставою у 138 мільйонів. Хоча згодом заставу підняли до 160 мільйонів.

Скільки реально платять

Закон передбачає, що гроші, які вносять у якості застави, мають перевіряти на законність походження.

Як повідомили ВВС Україна в спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, за справами НАБУ найбільшою сплаченою заставою стали 10 мільйонів гривень.

Цю суму у лютому 2017 року внесли за колишнього заступника голови правління компанії “Укргазвидобування” Вадима Шленчака.

Його також звинувачують в участі у схемі розкрадання газу, яку нібито організував Олександр Онищенко.

Спочатку йому встановили заставу у 50 мільйонів, але згодом в апеляції зменшили до 10 мільйонів.

Ще 10 мільйонів вносили за колишнього керівника ДАІ Полтавської області Петра Блажівського на початку 2015 року. Колишнього чиновника підозрювали у корупції.

Проте найбільшою сплаченою заставою, інформацію про яку вдалось знайти, є 14 мільйонів гривень.

Таку суму 27 липня 2016 року сплатили за свободу відомого київського забудовника Анатолія Войцеховського. Його звинувачують в ухилянні від сплати податків, махінаціях та будівельних аферах.

На початку осені були чутки про втечу підозрюваного до Росії, які тоді спростували в прокуратурі. Там стверджують, що всі підозрювані співпрацюють зі слідством, і справу передають до суду.

У разі втечі підозрюваного, який перебував під заставою, кошти надходять на користь держави.

Дрібні застави

Більше підозрюваних виходять під чималі, проте значно менші суми застави.

Наприклад, звинувачені у корупції екс-заступник міністра охорони здоров’я Роман Василишин сплатив 2 мільйони застави, колишній заступник губернатора Миколаївської області Микола Романчук – 5,5 мільйона, а мер Вишгорода Олексій Момот – 5 мільйонів.

Отримати точні дані щодо кількості та розмірів застав, у тому числі сплачених, у відкритих реєстрах досить складно.

Принаймні, як пояснили експерти у сфері протидії корупції, за цим критерієм пошук у реєстрах практично неможливий – тільки вишукувати вручну. Тому подібних досліджень поки що обмаль.

У спеціалізованій антикорупційній прокуратурі надали попередні дані щодо найбільших застав, а в ГПУ пообіцяли вивчити відповідний запит ВВС Україна.