Журнал Новое Время і VoxUkraine проаналізували висловлювання українських політиків і склали хіт-парад високопосадових брехунів.
Майже дві третини заяв топових політиків не можна назвати правдою
З початку політичного сезону, тобто з вересня 2017 року, фактчекінговий проект VoxCheck некомерційної організації VoxUkraine протягом двох місяців стежив за висловлюваннями двох десятків топових політиків України: президента країни, прем’єр-міністра, лідерів і спікерів усіх парламентських фракцій, деяких самовисуванців, а також ключових представників позапарламентської опозиції.
Аналітики зібрали 424 цитати, з яких після перевірки лише трохи більше третини виявилися дійсно правдивими. Тобто в двох випадках з трьох типовий топовий український політик у своїх публічних промовах бреше, маніпулює даними чи перебільшує.
Перші брехуни
Аналіз VoxCheck показав: найрідше правду каже Юлія Тимошенко, лідер Батьківщини. За нею в рейтингу неправдорубів розташувалися Вадим Рабинович з Опозиційного блоку і двоє його колег із фракції – Юрій Бойко та Олександр Вілкул. А №5 заслужив Олег Березюк із Самопомочі.
Так, за два місяці VoxCheck зібрав 46 фактичних цитат Тимошенко, які можна перевірити. З них лише чотири були правдивими — це менше 10%. Причому три з чотирьох подібних цитат є повторенням даних ООН про те, що 60% населення України перебувають за межею бідності. В ООН не дають пояснень з приводу того, як саме вони вирахували частку жебраків у країні, але тим не менш подібні дані організація дійсно озвучувала.
Фактчекери з VoxCheck провели контент-аналіз її промов: оцінили емоційне забарвлення і перевірили наявність у них статистики. І ось результат: 95% всіх цитат Тимошенко виявилися негативно зарядженими. “Зубожіння”, “геноцид”, “знищення людей” – це її улюблені фрази.
Але Тимошенко як політик-професіонал зазвичай підкріплює слова цифрами: 70% її цитат, як показав аналіз, містять дані. І найчастіше вона використовує правильну статистику, але в половині випадків нею маніпулює.
А ще Леді Ю часто має проблеми з арифметикою. Наприклад, вона говорить, що скорочення доларового ВВП в 1,7 рази – це мінус 70%. А коефіцієнт для розрахунку пенсій зменшується в 1,35 рази – і це, мовляв, мінус 35%. Насправді в першому випадку буде мінус 41,5%, у другому – мінус 26%.
На другому місці в рейтингу головних брехунів країни – Вадим Рабинович, людина, яка обманює навіть своїх соратників і виборців: обіцяв покинути фракцію Опоблоку, але так і не дотримав слова.
Все ще опоблоківець і творець партії За життя, а також ведучий програми Хто кому Рабинович на 112-му каналі за два місяці говорив правду лише в чотирьох випадках з 30 перевірених (13% цитат).
Рабинович теж любить статистику, і його вирази негативні ще більше, ніж у Тимошенко. Але якщо лідер Батьківщини маніпулює зі знанням справи, то цей політик часом просто плутає дані.
Саме Рабинович заявив, що “найбільші інвестиції в цьому році прийшли в Україну з Росії” і “гастарбайтери принесли до держбюджету понад $4,2 млрд”. Гроші заробітчан не йдуть до бюджету — їх отримують родичі українців, що працюють за кордоном. При цьому з Росії в Україну в першому півріччі 2017-го вони прислали лише $300 млн. А російські інвестори вклали $119 млн, і це далеко не найбільший показник.
Замикає трійку лідерів рейтингу Юрій Бойко, співкерівник Опозиційного блоку. Він більш акуратний з даними, хоча правди в його промові трохи більше, ніж у Тимошенко і Рабиновича, — 16% (або 5 цитат з 31 перевіреної).
Бойко теж робить робити ставку на статистику і негатив, що й не дивно: він — один із найактивніших критиків уряду в Верховній раді.
Правильний вибір теми
Найважче викрити в брехні прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, трохи простіше в цьому плані — з президентом Петром Порошенком і його головним ворогом — “людиною без паспорта” Міхеілом Саакашвілі. Також схильний говорити правду мер Львова Андрій Садовий, який опинився на умовному четвертому місці в списку найбільш правдивих топ-політиків країни. А на п’ятому — Ярослав Москаленко, лідер депутатської групи Воля народу.
Спіймати Гройсмана на брехні неймовірно складно. Він, як правило, говорить про виконану урядом роботу, описує законопроекти, ініційовані Кабміном. І сам напрямок його промов знижує градус брехливості. “Ми побудували, ми запустили, ми ініціювали”, — ось про що повідомляє прем’єр.
Риторика Гройсмана, як і у Порошенка, містить багато статистики, мало емоційних фраз і один суцільний позитив. Негативних подій мовби не відбувається. Причому і президент, і прем’єр часто повторюють один одного.
До всього, обидва топ-чиновники обережні у висловлюваннях і намагаються не дратувати електорат явно неправдивими твердженнями. Настільки обережні, що майже не говорять про корупцію, невдачі в приватизації, а також про занадто повільне відновлення економіки. Адже заговори вони про це — і довелося б брехати. Або говорити правду, знищуючи власний рейтинг.
Риторика Саакашвілі кардинально відрізняється від промов Порошенка і Гройсмана: в 67% випадків колишній одеський губернатор говорить про негативні події, половина цитат підкріплюється емоціями.
Він обурюється щоразу, коли заходить мова про стан української економіки і боротьбу з корупцією, але позитивно описує свої досягнення в Грузії. І в першому, і в другому випадках Саакашвілі, як правило, правдивий. Хоча любить і перебільшити — як свої успіхи в Одесі або Грузії, так і проблеми України.
Чому брешуть українські політики
Брехня серед вітчизняних політиків процвітає, на думку політолога Петра Олещука, через безвідповідальність громадянського суспільства, яке не відслідковує всі слова політиків. А також через слабкість українських журналістів, колеги яких у країнах Заходу готові “задавити” будь-якого політика, викритого в брехні.
“Суспільство саме висуває вимоги до політиків — брехати. Хто має у нас більше шансів перемогти? Той, хто скаже: “Нас чекають довгі і складні реформи”, або той, хто пообіцяє збільшення зарплат і пенсій в три рази?” — задається риторичним питанням Олещук.
Політолог Володимир Фесенко доповнює колегу: мовляв, українське суспільство має дуже коротку політичну пам’ять. Це дозволяє пускати одні і ті ж тези по колу, причому висловлюють їх одні й ті ж люди.
Крім того, правдивість не означає кришталеву чесність. Це лише вміння вибрати тему, в якій політик дійсно компетентний.
Або навик ігнорувати неприємні запитання.
Коли в прес-службі Леді Ю дізналися, що редакція хоче отримати від глави Батьківщини коментар з приводу її лідерства в рейтингу брехунів, там заявили: “Тимошенко не може відповісти. Вона зайнята”.