Верховна Рада прийняла нову редакцію закону “Про приватизацію державного й комунального майна”. За прийняття загалом законопроекту №7066 проголосували 266 депутатів за мінімально необхідних 226.
Про це повідомляють Українські Новини.
Документ передбачає розподіл об’єктів на 2 групи – об’єкти великої приватизації й об’єкти малої приватизації.
До об’єктів великої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств і пакети акцій акціонерних товариств, де понад 50% акцій володіє держава, а також вартість активів яких, відповідно до фінансової звітності за останній рік, перевищує 250 млн гривень.
Інші об’єкти віднесено до об’єктів малої приватизації.
Перелік об’єктів великої приватизації, які підлягають приватизації, затверджується Кабміном за поданням ФДМУ, а перелік об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, затверджуються ФДМУ самостійно.
Перелік об’єктів комунальної власності, які було додано до закону перед другим читанням, буде затверджуватися відповідними міськими радами.
Відповідно до законопроекту, майно органів державної влади, зокрема Міністерства оборони, Служби безпеки України, підлягає приватизації у разі, якщо воно не забезпечує виконання встановлених законом функцій.
Порівняно з чинною процедурою приватизації законопроект значно скоротить терміни її проведення, зокрема в новій редакції закону скасовується передприватизаційна підготовка, відсутні норми щодо розробки й затвердження планів приватизації й створення комісії із приватизації.
Судячи з тексту пояснювальної записки, це скоротить час приватизації приблизно на 1 рік.
У законопроекті зазначено, що продаж об’єктів малої приватизації буде здійснюватися на електронних аукціонах.
Для продажу об’єктів малої приватизації на аукціоні ФДМУ створює аукціонну комісію, що буде розробляти умови продажу.
Зокрема об’єкти соціально-культурного призначення приватизуються за умови збереження профілю діяльності або можуть бути перепрофільовані, якщо не функціонують понад трьох років (або перебувають в аварійному стані).
Стартова ціна об’єкта малої приватизації встановлюється на рівні балансової вартості активів об’єкта за винятком зобов’язань у разі їхньої наявності, але не менше від однієї гривні.
У разі, якщо вважається, що перший аукціон не відбувся, передбачається повторний аукціон зі зниженням стартової ціни на 50%.
Об’єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні, при цьому умови встановлює Кабмін.
Зі свого боку Кабмін має право замовити послуги радника, що дозволить провести приватизацію з урахуванням міжнародних стандартів і представити об’єкти широкому колу потенційних покупців в Україні та за її межами.
Відповідно до законопроекту, радник бере на себе зобов’язання з пошуку потенційних покупців і визначає стартову ціну об’єкта великої приватизації.
У законопроекті прописано, що радник не може бути одночасно покупцем.
Якщо Кабмін прийме рішення не залучати радника, то тоді стартову ціну визначатиме державний орган приватизації.
Остаточна стартова ціна й умови приватизації об’єкта погоджуються з Кабміном.
У разі, якщо об’єкт великої приватизації не вдалося продати, то Кабмін ухвалює рішення щодо продажу цього об’єкта на аукціоні зі зменшенням стартової ціни на 25%, далі на 50%, а надалі – на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій (охочі купити об’єкт приватизації надають свої пропозиції стартової ціни, з яких стартовою стає найвища з них).
Також у законі передбачено, що покупцями об’єктів приватизації не може бути держава, визнана Радою державою-агресором, юридичні особи, у яких така держава має істотну частку або інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита, та фізичні і юридичні особи, щодо яких застосовано санкції з боку України.