В Азовському морі триває військово-дипломатичне протистояння між Україною, яку підтримує НАТО, та Росією. Москва постійно нарощує військову присутність у регіоні. У свою чергу, альянс уважно «сканує» територію регіону, перевіряючи готовність Москви до відкритого конфлікту – про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ повідомив, що російські провокації на Азовському морі є причиною тривоги для держав-членів НАТО. Він запевнив, що альянс тримає цю проблему у своєму полі зору.
«Дії Росії в Азовському морі ‒ це частина її моделі поведінки, яку ми бачимо впродовж тривалого часу, починаючи з незаконної анексії Криму, нового мосту та, звичайно, її дестабілізаційної активності на Донбасі. Україна повинна мати вільні морські канали сполучення, що, звичайно, важливо й для кораблів країн НАТО, які мають торговельні відносини з Україною. Це проблема, якою ми займаємося», ‒ сказав Столтенберг.
Він нагадав, що провів у штаб-квартирі альянсу консультації щодо ситуації на Азовському морі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
«Я підтвердив нашу підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема, важливості вільного руху в Азовському морі. Ми підкреслюємо, що Росія має поважати свої міжнародні зобов’язання, разом зі свободою судноплавства в Азові», ‒ запевнив генсекретар НАТО.
Стурбованість Києва та Брюсселя викликає те, що Москва постійно нарощує військову присутність поблизу морських кордонів України. За інформацією заступника голови Державної прикордонної служби України Василя Серватюка, існує занепокоєння, що Росія може піти на захоплення Азовського моря. Прикордонники нарахували в Азовському морі понад 120 кораблів і катерів Росії.
«Ситуація (в Азовському морі ‒ ред.) серйозна й досить загрозлива», ‒ заявив Василь Серватюк, виступаючи на Львівському форумі з безпеки. За його інформацією, минулого тижня Росія додатково перекинула в Азовське море два бойові кораблі, і ще один ‒ на підході.
Така активність росіян привернула увагу Пентагону. Американські літаки-розвідники періодично «сканують» територію анексованого Криму, а також акваторію Чорного та Азовського морів. Цікаво, як кремлівська пропаганда намагається пояснити жителям півострова та сусідньої Росії активність американської сторони. Нібито «розвідка ‒ це нормально», і взагалі російські комплекси ППО С-400 прикривають анексований півострів. Варто нагадати, що російське МЗС раніше хвалилося, що аналогічні зенітні комплекси «закрили» сирійське небо від американських ракет. У результаті Пентагон, відповідаючи на застосування режимом сирійського лідера Башара Асада хімічної зброї, атакував позиції росіян. Кремль при цьому не ризикнув дати команду збивати «томагавки».
Пильна увага НАТО до спроб Росії захопити Азовське море зумовлена низкою причин. По-перше, керівництво альянсу усвідомлює, що анексія Криму та конфлікт на Донбасі ‒ частина «гібридної війни», яку Москва розгорнула проти колективного Заходу. Постійний моніторинг російської військової активності в Криму й морях, які його омивають, дозволяє з’ясувати, чи готова Москва до відкритих військових дій, чи ні. Починаючи з перших днів анексії українського півострова, Кремль систематично шантажував європейців масштабною війною в Європі, якщо вони надумають заважати захопленню українських територій. Останні події показують, що поки Москва остерігається відкрито заважати українським бойовим кораблям в Азовському морі.
У Кремлі серйозно бояться, що Київ може організувати спільно з країнами НАТО військові навчання в Азовському морі. Російське МЗС поспішило нагадати, що чинні двосторонні угоди передбачають, що Київ має отримати згоду Москви. Голова російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров днями в інтерв’ю європейським журналістам заявив, нібито НАТО загрожує Москві з території України.
«Зараз Україна хоче запросити натівські навчання до Азовського моря, але туди вже не можна буде пройти, тому що наш договір із Україною вимагає обопільної згоди для проходу військових кораблів в Азовське море. Але вони цього хочуть, і їм у цьому активно потурають», ‒ сказав Сергій Лавров.
Про те, що чинні україно-російські угоди та міжнародне право не давали Москві повноважень проводити у Криму «референдум», російський міністр скромно промовчав.
По-друге, загроза розташування у Криму російської ядерної зброї нікуди не поділася. Особливо у світлі нещодавніх «апокаліптичних» заяв російського президента Володимира Путіна. Розташування в анексованому Криму зброї масового ураження саме собою є загрозою для загальноєвропейської безпеки. І такі дії стануть черговим підтвердженням, що російська влада реально розглядає варіант військового зіткнення (нехай і короткочасного) з військами альянсу. Поки ж агресивні заяви російської верхівки з приводу «пропорційної відповіді» та «загрози з боку НАТО» мають вигляд невмілого блефу.
Третій, найбільш неприємний аспект для Кремля ‒ постійна увага США, Великої Британії та інших країн НАТО до анексованого Криму не дозволяє Москві «забалакати» проблеми окупованих територій. У російському уряді Криму можуть як завгодно розповідати, що «більша частина» країн-членів ООН дала мовчазну згоду, щоб півострів «став російським», але їхні заяви з кожним разом звучать менш переконливо. Керівництво НАТО дає зрозуміти Кремлю, що «закрити» питання Криму точно не вийде, адже проблема давно вийшла за межі українсько-російського конфлікту. Альянс де-факто провів дном Азовського моря «червону лінію», через яку росіянам краще не переступати.
Сергій Стельмах – кримський політоглядач (ім’я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)