Ситуація 2018-го року, коли в Україні був штучний дефіцит хлору, може повторитися, повідомляє ДніпроTV.
«Коломойський готовий вдатися до хлорного шантажу України і залишити більшість населення без питної води, як він уже це пробував зробити у 2018 році»
– про це написав на своїй сторінці у Фейсбуці колишній народний депутат Андрій Денисенко.
За словами Денисенко, Ігор Коломойський зараз вибиває з президента нові квоти на газ. Задля цього він вже зупинив Одеський припортовий завод і готовий зупинити Кам‘янський Азот. Але до чого тут вода? За словами колишнього парламентарія, на заводі у Кам’янському може зупинитись «не лише лінія з виробництва добрив, яка споживає багато газу, але й лінія хлору, який для водоочистки використовує більшість водоканалів України і монополістом у виробництві якого є Азот».
Ми не можемо стверджувати, чи так це буде насправді, але всі передумови для хлорного шантажу є. І ми розкажемо, чому.
Коломойський і хлор
Нагадаємо, що «ДніпроАзот» спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду, каустичної соди, хлору і соляної кислоти. При цьому, виробництво рідкого хлору становить близько 10% від загального обсягу всієї продукції на підприємстві. Але компанія вважається природним монополістом з цього продукту.
Також відомо, що «ДніпроАзот» входить до сфери інтересів Ігоря Коломойського. У 2018 році розгорівся скандал, які експерти називали шантажем влади.
Нагадаємо, що 15 червня 2018 року голова правління «ДніпроАзота» Сергій Сидоров заявив про зупинку підприємства. В тому числі, зупинилося виробництво хлору. У компанії це пояснили зростанням цін на газ і звернулися до Антимонопольного комітету, щоб той підвищив ціну рідкого хлору з 25 тисяч грн/тонну без ПДВ до 40-41 тисячі гривень з ПДВ.
АМКУ затягнув з відповіддю і «ДніпроАзот» простояв більше місяця: з 15 червня по 20 липня 2018 року. Все вирішилося тоді, коли на підприємство Коломойського прийшло СБУ.
У Службі безпеки заявили, що «дії посадових осіб «ДніпроАзоту» привели до створення дефіциту рідкого хлору – основного реагенту для безперебійного забезпечення населення питною водою. Це створило передумови до порушення нормального функціонування об’єктів життєзабезпечення населення і небезпеку для здоров’я людей».
Через дефіцит хлору, Аульськая хлорперелівная станція уклала договір з Румунією на поставку 1000 тонн румунського рідкого хлору за вищою ціною. Але це їй вдалося у той час, коли вона ще не належала олігарху. У травні 2020 року стало відомо, що станція з легкої руки тодішнього керівника Дніпропетровської обласної ради Святослава Олійника «перейшла» до Коломойського. Нагадаємо, що станція не виробляє, а тільки отримує хлор з «ДніпроАзоту» і відвантажує його водоканалам.
Коли СБУ стала дізнаватись усі ці подробиці, практично відразу після цього «ДніпроАзот» заявив про відновлення роботи.
Що це все означає? Коломойський монополізував очищення питної води в Україні – від виробництва хлору на своєму підприємстві-монополісті до його відвантаження водоканалам. І шанс, що ситуація 2018 року, коли олігарх вимагав для своїх компаній більше грошей не повториться, занадто мізерна.
Тим більше, що, за словами Денисенко, РНБО може повернути станцію народу. Так чому цього не зробити?
Читайте також наш матеріал “Андрій Смирнов. Через що втрачає посаду колись всесильний куратор судової вертикалі?”, в якому ми висвітлюємо епізод з переходом Аульської хлорпереливної станції з комунальної власності в приватну.