Київ. 6 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – У післявоєнний період Україні варто очікувати зростання кількості онкологічних діагнозів, що буде спричинено недостатньою діагностикою під час війни.
Таку думку висловили учасники круглого столу, що відбувся в середу в агентстві “Інтерфакс-Україна” та присвячений проблемі онкології воєнного часу.
“На сьогодні вплив стресу на виникнення онкологічного захворювання не доведено, проте під час війни однозначно загострюються всі хронічні захворювання, зокрема онкологічні. Тому можна очікувати прискорення розвитку онкозахворювань. Переривання в лікуванні та діагностиці призводить до погіршення ситуації. Статистика онкозахворювань після нашої перемоги, гадаю, для багатьох буде великим “сюрпризом” у негативному плані”, – сказав заступник медичного директора медичної мережі “Добробут” Костянтин Копчак.
За прогнозами заступника директора зі стаціонарної роботи Київського міського клінічного онкоцентру Тамари Грушинської, сумна статистика щодо захворюваності на онкологію проглядатиметься вже через 1,5 року.
“Деякі пацієнти не мали можливості під час активних бойових дій отримати необхідну медичну допомогу, наприклад, коли на все місто був лише один сімейний лікар або люди не мали змоги дістатися клініки. Гадаю, сумна статистика проявиться вже через рік-півтора. Ми побачимо, що кількість онкозахворювань набагато збільшиться, на жаль”, – сказала вона.
Як зазначила Грушинська, кількість пацієнтів у Київському онкоцентрі не зменшилась, люди їхали з різних областей та отримували допомогу.
Зі свого боку керівник онкологічного відділення МГК ADONIS Іван Климнюк сказав, що практично вся країна протягом щонайменше півроку випала із системи ранньої діагностики.
“Люди були заточені на виживання та безпеку, вони не думали про скринінг та діагностику. Відлуння війни у сфері онкології ми побачимо трохи пізніше, буде багато запущених форм. Якщо раніше пацієнта могли діагностувати на 1-2 стадії, що дає можливість зупинити процес, то тепер ми зіткнемося з тим, що рак виявлятимуть на 3-4 стадії”, – сказав він.
Водночас Климнюк наголосив, що наразі усі представники онкологічної служби України консолідувалися та надають допомогу пацієнтам.
Зростання занедбаних форм онкологічних патологій також очікує і голова підкомітету профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Валерій Зуб.
“Це логічно, тому що були перерви в лікуванні, несвоєчасна діагностика та неможливість звернутися до медзакладу. Ми прогнозуємо і, на жаль, уже бачимо: кількість запущених форм раку вже навіть за останні місяці в більшості онкологічних центрів зростає”, – констатує він.
Зуб вважає необхідним переналаштовувати роботу онкологічної служби, оскільки доведеться здійснювати складніші оперативні втручання, застосовувати складніші схеми хіміотерапії.
За його словами, створена у МОЗ робоча група розробить пропозиції щодо коригування розвитку онкологічної служби з урахуванням наявної ситуації.
“Завдання не в тому, щоб повернути онкологічну службу до того виду, в якому вона була раніше, а в тому, щоб зробити її кращою, зокрема зробити обласні онкоцентри кращими”, – сказав він.
Водночас заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інституту раку (НІР) Олександр Яцина повідомив, що цього року інститут через війну прийняв на 51% менше пацієнтів, ніж раніше.
“Порівняно з торішнім результатом у 29 тис. госпіталізацій наразі маємо 14,9 тис. Кількість операцій – 4,2 тис. порівняно з 7,1 тис. у 2021-му. Минулого року було проведено 21 тис. сеансів хіміотерапії, цього – 9,6 тис.”, – сказав він.
Яцина наголосив, що скорочення кількості пацієнтів спричинене, зокрема, проблемами з логістикою на початку війни та масовою міграцією населення за кордон.
Водночас, за його словами, незважаючи на воєнні дії, НІР не зупиняє програму розвитку.
“Нам пощастило найбільше, тому що в рамках державного проєкту з розвитку НІР ми отримали багато обладнання. Незважаючи на те, що триває війна, ми вже запустили роботу найновішого лінійного прискорювача, закуплено нові пересувні рентгени та апарати УЗД. Хіміо- та променева терапія працювала з першого дня війни без зупинок, незважаючи на колапс у всій країні. Кількість медичного персоналу у нас залишається приблизно на тому самому рівні, що й до війни”, – сказав Яцина.