Четвертий рік триває війна – надто довгий термін навіть для дорослого, а для дитячого сприйняття часу й поготів. Природно, такий тривалий період часу, що супроводжується втратами, не може пройти без впливу на нас і на наших дітей, які живуть в тому ж світі, що й ми, а не в інформаційному вакуумі, пише Військовий навігатор України.
«Закривати очі» і робити вигляд, що війни немає – не вихід. Про те, як говорити з дітьми про війну, щоб не налякати їх, але при цьому не приховувати правди – читайте в рекомендаціях, підготовлених нами спільно з професійним психотерапевтом.
1) Почніть з себе Перш, ніж говорити з дітьми про війну і про конфлікт, батьки або інші близькі родичі повинні проаналізувати свій досвід. І вже на основі нього виробити певну послідовну позицію і транслювати її дітям.
2) Не лякайтеся «дорослих» запитань від дітей Діти можуть ставити прямі і спантеличуючі питання. Навіть такі як: «Мама, я можу померти?», або «А нас не вб’ють?». Розмови про смерть можуть виникнути у дитини несподівано для вас. Що робити? В першу чергу, важливо створити атмосферу, в якій дитина буде відчувати, що він завжди може звернутися до близького дорослого з хвилюючим його питанням, а не замикатися в собі. Відповідати на такі питання потрібно в спокійній і чесній, послідовній і підтримуючій манері, яка буде стимулювати дитину в подальшому не боятися обговорювати свої страхи.
3) Не уникайте питань про війну Як і дорослі, діти піддаються впливу інформаційної кампанії наслідків війни – стикаються з різною інформацією. Проте всі, в тому числі і діти, досить стійкі до цієї інформації. Якщо серед значущих для дитини людей буде відкрита і підтримуюча атмосфера – дитина буде здатна «переварити» інформацію, що надходить. Крім того, природне проживання певної ситуації зменшує ймовірність подальших емоційних труднощів у дитини. Тоді як, замовчування або перекручування інформації впливає на дітей негативно – вони можуть ще не все розуміти, але виразно відчують, що «якихось пазлів» в картині не вистачає. З дітьми постарше корисно разом читати літературу або навіть дивитися новини – звичайно, заздалегідь дуже акуратно їх вибирати. Це дуже непопулярна рекомендація, оскільки в спілкуванні з дітьми багато намагаються уникати слів «війна», «смерть», «втрати». Однак підхід замовчування надає дитині «ведмежу послугу» – через нестачу інформації вона перестає довіряти дорослим.
4) Дітей-підлітків залучайте до спільного пошуку відповідей Страх і інші сильні почуття супроводжують нас завжди потрібно говорити про це і спільно проживати з дитиною хвилювання. Дорослим, перш за все, потрібно працювати з собою і бути позитивним прикладом для дитини – емоційно стійкою людиною, у якої є відповіді на складні питання», але при цьому він як і раніше відчуває, живий. З дітьми підліткового і старшого віку потрібно пробувати спільно шукати відповіді на хвилюючі питання (в такому віці інформація вже сприймається дітьми критично).
5) Дайте дитині надію на спокійне майбутнє Важливий момент: потрібно пояснювати дітям, що таке війна, і з якими цілями вона ведеться – для безпечного і кращого майбутнього. Говорити про це прямо, знаходити відповідні слова. З маленькими дітьми потрібно намагатися висловлюватися на їх мові, наприклад, в ігровій манері. Дітям старше, на історичних прикладах покажіть – кожна війна рано чи пізно закінчується.
P. S. І щоб наблизити фінал війни – не забувайте допомагати нашій армії. Зробити це ви можете разом зі своїми дітьми, преєднавшись до волонтерської допомоги.
Над матеріалом працювали: Психотерапевт – Ольга Семенова
