Поштар-інфо
  • Головна
  • Новини
    НовиниПоказати більше
    В індустріальному парку під Тернополем запустили новий завод – Кисилевський
    2 Min Read
    У Хмельницькому виявили масовий мор риби
    1 Min Read
    Основа подальшого розвитку України – оборонна демократія, – Майданюк
    1 Min Read
    США підтвердили підтримку гарантій безпеки для України, але хочуть, щоб лідирувала Європа – CNN
    1 Min Read
    Росія будує гігантський розвідкомплекс у Калінінграді – Bild
    1 Min Read
  • Війна з росією
    Війна з росієюПоказати більше
    Окупанти обстріляли Костянтинівку: пошкоджено 21 багатоповерхівку, є поранена
    1 Min Read
    Шпигував за ешелонами ЗСУ біля кордону: СБУ затримала російського агента
    2 Min Read
    Лавров зробив заяву про ймовірну зустріч Зеленського і Путіна
    3 Min Read
    Росія вийшла зі справи Арбітражного трибуналу (Гаага) про захоплення кораблів та моряків ВМС ЗСУ у 2018р
    2 Min Read
    США підтвердили підтримку гарантій безпеки для України, але хочуть, щоб лідирувала Європа – CNN
    1 Min Read
  • Аналітика
    АналітикаПоказати більше
    “Два рівні”: Рютте пояснив, якими можуть бути гарантії безпеки для України
    2 Min Read
    В індустріальному парку під Тернополем запустили новий завод – Кисилевський
    2 Min Read
    У Хмельницькому виявили масовий мор риби
    1 Min Read
    Лавров зробив заяву про ймовірну зустріч Зеленського і Путіна
    3 Min Read
    Основа подальшого розвитку України – оборонна демократія, – Майданюк
    1 Min Read
  • Досьє
    ДосьєПоказати більше
    Викритий зрадник у лавах СБУ Дмитро Козюра зривав обміни полоненими
    2 Min Read
    НАБУ розшукує ексдепутата Київради Комарницького
    2 Min Read
    фсб готує провокаційну акцію в Києві з використанням імені керівника ГУР
    1 Min Read
    Захищено: Хто такий Ігор Лапін та чому він став джерелом новин для скабєєвої та соловйова?
    11 Min Read
    Чеський підприємець і гендиректор української інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала продовжує вести бізнес в окупованому Криму
    1 Min Read
  • Від першої особи
    Від першої особиПоказати більше
    “Два рівні”: Рютте пояснив, якими можуть бути гарантії безпеки для України
    2 Min Read
    Україну та об’єднану Європу очікує збройний супротив проти РФ, для дипломатії ще час не настав – Ющенко
    2 Min Read
    Валерій Боровик: дрони — зброя, що не сказала свого останнього слова у цій війні
    1 Min Read
    Аляска-2025 може стати початком нового тиску на Україну — Ярослав Божко
    1 Min Read
    Зеленський не погодився на вихід ЗСУ з Донбасу: заява після розмови з Трампом
    2 Min Read
  • Правозахист
    ПравозахистПоказати більше
    Глава Вищого антикорупційного суду пояснила, чим небезпечні обшуки без судового рішення
    2 Min Read
    ЄСПЛ проти РФ: суд зобов’язав повернути викрадених українських дітей
    1 Min Read
    Булінг у приватній школі Києва: батьки виграли дві справи і створили прецедент
    2 Min Read
    Змушував військових будувати котеджі: на Дніпропетровщині судитимуть командира
    1 Min Read
    СБУ затримала у військовій частині “крота”, який коригував ракетні обстріли
    2 Min Read
Читаю: Как идут в террористы
Поштар-інфоПоштар-інфо
Font ResizerAa
  • Головна
  • Новини
  • Війна з росією
  • Аналітика
  • Досьє
  • Від першої особи
  • Правозахист
Search
  • Головна
  • Новини
  • Війна з росією
  • Аналітика
  • Досьє
  • Від першої особи
  • Правозахист
Слідкуйте за нами
© Foxiz News Network. Ruby Design Company. All Rights Reserved.
ВійнаНовини

Как идут в террористы

Вікторія Світлова
Вікторія Світлова
8 Min Read
Поділіться
Поділіться

На фронт со стороны «ДНР» ушло почти всё мужское население нашей девятиэтажки

(Друкуємо мовою оригіналу)

Вспоминая лето 2014 года, перед моими глазами встаёт картина из двух десятков людей, с которыми я провёл большую часть своей жизни.

Это люди, которых обычно принято называть дворовыми друзьями: со многими я имел лишь поверхностные связи, а многих знал, как себя. В течение следующих полутора лет каждый из них будет исчезать, словно тень, из моей памяти, погибая на фронте за любовь к «Новороссии», либо «умирая» ментально в силу расхождений во взглядах на жизнь.

И всё же здесь я хотел бы рассказать о том, как всё начиналось и чем всё закончилось для каждого из этих двадцати человек, населявших ранее один из макеевских домов.

Пожалуй, я один из «счастливчиков», кому повезло потерять почти всех своих бывших знакомых, так как в моём случае на фронт со стороны «ДНР» действительно ушло почти всё мужское население нашей девятиэтажки. Но о пропаганде вначале даже речи не шло. В какой-то степени произошедшее в один из летних вечеров для меня до сих пор остаётся загадкой: почему эти люди вдруг решили взять в руки оружие и идти меня «защищать».

Я помню, это был один из вечеров августа 2014-го: мы стояли за столиком около одного из макеевских подъездов, играя в шахматы, тогда как вокруг уже раздавались залпы тяжёлых орудий, и был захвачен Донецк. К тому времени я знал, что большинство моих знакомых так или иначе поддерживают «ДНР», но многие из них всё ещё продолжали работать, и до сегодняшнего дня и не думали вступать в ряды «ополчения». В тот вечер шахматную партию я играл со своим другом детства, и вокруг нас стояло ещё около 5-7 человек, как обычно, ждавших своей очереди. Как вдруг к столику подошёл ещё один мой знакомый и выдернул друга просто посреди партии, отведя на пару минут в сторонку. Когда тот вернулся, помню, я спросил, в чём там дело, на что получил невнятный ответ с какой-то рассеянной улыбкой: «Надо идти». Так как друг мой продолжал партию и никуда не уходил, я поинтересовался, кому и куда, собственно, надо, на что из-за спины услышал ответ – «Да Лёха тут полдома завтра ведёт в «ополчение».

Оказалось, что большая часть стоявших вокруг людей, включая друга, уже записались в какие-то «казачьи полки» и уже завтра на рассвете должны были выдвинуться на базу для тренировок с последующей переброской на фронт. В течение следующего получаса, пока мы играли, я попытался максимально аккуратно расспросить Лёху, куда же он всё-таки собрался и, главное, зачем, так как он никогда не был «идейным», и по всему было видно, что он явно волнуется из-за такого решения. Оказалось, что он неделю как лишился работы (шеф переехал в Киев из-за сильных обстрелов, закрыв предприятие) и больше не может «впустую бродить по району и ждать, пока на голову приземлится снаряд».

У стоявших вокруг была примерно такая же история с той только разницей, что многие из них, как бы это сказать помягче, нуждались в «траве» или водке, злоупотребляя либо одним, либо другим, зачастую совмещая два компонента. И хотя в «ополчении» на тот момент не платили, но с дармовой выпивкой, едой и, главное, занятым временем проблем не было – поэтому уже к следующему утру часть этих вчерашних слесарей-шахматистов стояли в папахах с жёлтыми крестами наверху. Тут же выяснилось и ещё одно обстоятельство, а именно: сам я не просто не иду вместе с ними «защищать Донбасс», оказавшись «белой вороной» среди «солдат удачи». Но мне никто этого ещё и не собирался предлагать, тогда как все будущие «ополченцы» уже неделю обсуждали между собой пути ухода на фронт. Конечно, к тому моменту я нередко высказывался в пользу Украины в этом конфликте, так как и подумать не мог, что «кухонные» разговоры перерастут в реальный взвод «казаков» из моих бывших друзей и знакомых.

Но в тот вечер мне было наплевать. После партии я уже сам отошёл с другом в сторону и решил поговорить с ним что называется «по душам». Помню, как он нервно закурил сигарету и сказал, что больше всего переживает о матери, которая уже неделю плачет ночами, а ещё не знает, сможет ли он кого-то убить в реальном бою. Я снова спросил, неужели нет других вариантов, даже предложил занять ему немного денег, хотя сам стоял на одной социальной лестнице с ним, лишь недавно устроившись грузчиком. На что он ответил, что уже всё решил и «пацаны не поймут, если я откажусь».

Так на фронт выдвинулась первая дюжина моих знакомых.

Остальные уходили со временем: в сентябре, октябре и ноябре, в зависимости от частоты закрытия предприятий и шахт и начала финансирования «ополчения». Иными словами, первоначальные мотивы ухода всех этих людей в принципе не были связаны с пропагандой или защитой «святой Руси»: это были местные маргиналы, и до войны ведшие образ жизни «на грани», а потому, не имея особых патриотических чувств, они и с началом конфликта не почувствовали особых изменений в своём образе жизни и попали в понятную для себя среду с такими же, как они.

Всё изменилось уже к декабрю: некоторые из моих вчерашних партнёров по шахматным партиям благополучно остались лежать на полях Донбасса, либо в руинах аэропорта, тогда как выжившие стали другими людьми. Друг, ещё недавно нервно покуривавший сигарету и переживавший о маме, теперь без труда крутил длинный армейский нож у себя между пальцами и рассказывал, как героически «громил фашистов». Рассказы остальных были куда печальней: некоторые хвастались пытками захваченных в боях «правосеков», которым «ломаешь ноги, а они всё равно молчат»; другие рассказывали о разорванных на куски наших общих вчерашних знакомых под Иловайском.

Пару человек просто молчали, не произнося ни единого слова, хотя это были всё те же 25-летние, ещё вчера – весёлые парни, теперь больше походившие на угрюмых стариков. И с каждым месяцем таких случайных встреч в районе становилось всё меньше и меньше, пока, в конечном итоге, я не перестал видеть этих людей вообще.

В заключение – небольшой статистический обзор. Как я уже говорил, в «ополчение» ушло два десятка известных мне людей. Перечислять их имена сейчас не имеет смысла, так как знаю их только я, а все выжившие и без того уже давно висят на сайте «Миротворец». Однако если каждому присвоить порядковый номер от 1 до 20, то судьба их выглядит следующим образом: первые восемь погибли, 9-16 уволились либо дезертировали из рядов «ДНР», спившись либо найдя себя в качестве грузчиков или строителей, 17-20 продолжают служить, переведясь из «армейских» структур в «МВД ДНР» или органы «прокуратуры».

Тот шахматный вечер, по сути, для многих стал последним нормальным вечером в их собственной жизни. И теперь, встречая изредка людей из списка 9-16, я не перестаю удивляться, как они до сих пор продолжают клянчить у меня «двадцатку» на пиво, будто в их жизни ничего этого не было.

И они застряли на августе 2014-го, на старой дворовой скамье.

Cергей Андреев, безработный, город Макеевка

Поділіться цією статтею
Facebook Whatsapp Whatsapp LinkedIn Telegram Email Copy Link Print

Новини

В індустріальному парку під Тернополем запустили новий завод – Кисилевський
Події Україна
У Хмельницькому виявили масовий мор риби
Події Україна
Основа подальшого розвитку України – оборонна демократія, – Майданюк
Новини Студія InterVizor
США підтвердили підтримку гарантій безпеки для України, але хочуть, щоб лідирувала Європа – CNN
Війна з росією Новини
Росія будує гігантський розвідкомплекс у Калінінграді – Bild
Війна з росією Новини
Індія випробувала нову ракету з ядерною боєголовкою
Події Світ
У Мукачеві російські ракети розбомбили американський завод Flex
Важливо Війна з росією Новини
В Україну повернули тіла тисячі полеглих захисників
Важливо Новини
50 тисяч за дитину
Корисно Новини
Поліція зайнялася актором Темляком після гучних звинувачень: що йому загрожує
Київ Рослідування Скандал

Вас може зацікавити

Інтерв'юУкраїна

Олег Махніцький: Якщо раніше платили за призначення в прокуратуру, то зараз платять, щоб там залишитися

Колишній Генпрокурор Олег Махніцький дав інтерв'ю "Українській правді"  В інтерв’ю він розповідає про деталі допиту, своє знайомство із…

від Вікторія Світлова
ПодіїУкраїна

Руслан Андрійко: “Блокпост у Кіптях оточила сотня “тітушків”. Готуємося дати відсіч!”

Блокпост активістів Всеукраїнського об'єднання "Свобода", що на трасі "Київ - Москва" поблизу смт Кіпті, оточили близько…

від Вікторія Світлова
Інтерв'ю

Дмитро Ярош в програмі “Hard-Talk” на 112 каналі

Народні депутати з "Народного Фронту" Андрій Левус та Сергій Висоцький підтримують новий рух Дмитра Яроша "ДІЯ".…

від Вікторія Світлова
ПодіїУкраїна

Напад на посольство РФ. Волю Надії Савченко!

В ніч на шосте березня стався напад невідомих патріотів на посольство РФ на Повітрофлотському проспекті в…

від Вікторія Світлова

Онлайн-медіа. Створено та працює з 15.04.2017

Дані опубліковані відповідно до вимог Закону України “Про медіа”, стаття 37, частина 5

Доменне ім’я https://poshtar.info було зареєстровано 23/01/2017.

E-mail: [email protected]

Поштар-інфоПоштар-інфо
Слідкуйте за нами
© 2016 - ПОШТАР-ІНФО. Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за умови посилання, для інтернет-видань – гіперпосилання на «Поштар-інфо». Редакція не впливає на авторів та їх матеріали і не несе відповідальності за думку, яку вони висловлюють. Контакт: [email protected]
З поверненням!

Зайдіть у ваш акаунт негайно, інакше ми накладемо анафему!

Username or Email Address
Password

Lost your password?