Бред Пітт – один з найвідоміших акторів кіно сьогодення, якого з такою ж легкістю як і наприклад Леонардо Ді Капріо, впізнає навіть далека від кінематографу людина. В 2000-х Пітт у першу чергу асоціювався з головним об’єктом жіночої уваги та частим обличчям глянцевих шпальт. Багато для кого актор і сьогодні лишається лише секс-символом та просто людиною, яку часто бачив десь на екрані. Втім, у фільмографії Пітта ще з 90-х років були настільки сутнісно сильні перформанси, що до талановитих акторів його можна було зараховувати ледь не з перших його проб у кіно. За свої 30 років кар’єри Бред Пітт знявся у понад пів сотні тайтлів, подарувавши світу чимало іконічних та знакових ролей на кшталт лейтенанта Алдо Рейна з “Безславних виродків” або ж Бенджаміна Баттона з адаптації Девіда Фінчера. “Екраніст” відібрав 10 найкращих робіт Пітта, які є стовпами його фільмографії.
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ
(Fight Club)
1999
Реж. Девід Фінчер
Епохальний фільм для Бреда Пітта, чий герой, Тайлер Дарден вже навічно закріпився в сприйнятті мільйонів людей як ікона анархізму та нон-конформізму. Саме ця роль була однією з тих, що сформували йому образ секс-ідола усіх жінок в 2000-х та власне, навіть і зараз.
Індивідуальність портрету Дардена, якого ми бачимо у “Бійцівському клубі” – не лише ознака гарної роботи Чака Поланіка над книгою, а й насамперед – ін’єкція харизми і хуліганства від Пітта. Безперечно одна з найкращих робіт в його кар’єрі.
ДЕРЕВО ЖИТТЯ
(Tree of Life)
2011
Реж. Терренс Малік
У головній картині Терренса Маліка, Пітт виконує містера О’Браяна – класичного американського консервативного батька кінці 20-го століття. Містер О’Браян виховує своїх синів у патріархальному стилі, поєднуючи в собі фундаментальний конфлікт консервативного виховання – дисципліна, що витісняє любов.
“Дерево життя” – шедевральний мистецький екземпляр, в якому Пітт доводить усім, що його образи аж ніяк не ґрунтуються на його зовнішності й харизмі, і за потреби, Бред може видати глибинний перформанс навіть і без мови, просто рефлексуючи у кріслі на тлі візуальної довершеності Маліка.
ДО ЗІРОК
(Ad Astra)
2019
Реж. Джеймс Грей
Майора космічних сил, Роя МакБрайда можна назвати певного роду мікро-катарсисом творчого шляху Пітта. МакБрайд – аномально врівноважений, спокійний та зосереджений астронавт, який встигає доповідати командуванню про свої дії, здійснюючи неконтрольоване падіння з атмосфери. Проте, водночас, в портреті, який Пітт створив разом з Джеймсом Греєм, можна розгледіти як риси Кліфа Бутта з “Одного разу у Голлівуді”, так і Хайнріха Харрера з “Семи років у Тибеті”, як холоднокровність Джессі Джеймса, так і тренера Біллі Біна. “До зірок” сьогодні справді слугує еволюційно важливим образом Пітта.
ДВАНАДЦЯТЬ МАВП
(12 Monkeys)
1995
Реж. Террі Ґілліам
Перша номінація на Оскар для Пітта – божевільний Джеффрі Ґойнс зі стрічки Террі Ґілліама. Навіжений погляд, міміка та девіантна поведінка, яку ніби вмонтували у героя Пітта дають підстави цій ролі претендувати й взагалі на найкращу в його кар’єрі.
Екранного часу у персонажа Пітта не так багато як у героя Брюса Вілліса. Втім, божевільний Джеффрі встигає вразити глядача й навіть взяти на себе акцентуючу увагу, відволікаючи її від Вілліса.
ЛЮДИНА, ЯКА ЗМІНИЛА ВСЕ
(Moneyball)
2011
Реж. Беннетт Міллер
Інший кандидат на найкращу роль за усю кар’єру Бреда Пітта – Біллі Бін – тренер бейсбольної команди, який одним з перших почав будувати свою стратегію, використовуючи статистичний аналіз.
Вже звичний зосереджений образ замисленого чоловіка в синергії з надзвичайним саундтреком Майкла Данни перетворюють Біллі Біна – на справжнього живого героя бейсбольного світу Америки. Найкращим підтвердженням цьому є номінація на Оскар вже в категорії “найкраща головна роль”.
СПАЛИТИ ПІСЛЯ ПРОЧИТАННЯ
(Burn After Reading)
2008
Реж. брати Коени
Існує теорія, що жодна добірка фільмів не може бути повноцінною без кіно від братів Коенів. Правда це чи ні, але 10 найкращих ролей Бреда Пітта поки цю теорію підтверджують.
“Спалити після прочитання” не є серед найкращих фільмів культових фільммейкерів, проте, герой, який у фільмі дістався Бреду Пітту – це неперевершений образ недоумкуватого фітнес-тренера Чеда, до рук якого потрапляє таємна інформація одного з агентів ЦРУ.
Чед – хоч і не вочевидь комічний персонаж, змусить не лише насолоджуватись геніальним перформансом Пітта, а й подарує дозу відбірної коенівської сатири.
БЕЗСЛАВНІ ВИРОДКИ
(Inglourious Basterds)
2008
Реж. Квентін Тарантіно
Лейтенанта Алдо Рейна, який говорить з важким техаським акцентом, знає певно навіть хейтер творчості Тарантіно. Карикатурність образу американського месника, що зрізає з нацистів скальпи подібно до старих індіанських звичаїв, сьогодні вже справедливо вважається класикою та парагоном.
Пітт з’являється не екрані лише у кількох сценах, проте, кожна з таких появ обов’язково запам’ятовуєтья не гірше, ніж полковник Ланда від Крістофа Вальца.
ВБИВСТВО ДЖЕССІ ДЖЕЙМСА БОЯГУЗОМ РОБЕРТОМ ФОРДОМ
(The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford)
2007
Реж. Ендрю Домінік
Легендарний розбійник з Дикого Заходу, Джессі Джеймс – роль, яка досить добре визначає акторський стиль Пітта – холоднокровний зосереджений образ. Як з більшістю своїх образів, актор виважено підходить до кожного діалогу чи монологу, вміло працюючи з паузами (особливо у стрічці Ендрю Домініка) та достатньо містко висловлюючись в лаконічних фразах. Надзвичайна візуальна робота легендарного Роджера Дікінса робить цю картину ще й найгарнішою з усіх, в яких Пітт брав участь.
СІМ
(Se7en)
1995
Реж. Девід Фінчер
Детектив Міллз є другим культовим портретом Пітта з 90-х після Тайлера Дардена (символічно, що обоє з робіт Фінчера). Будучи одни з представників перших нео-нуарів, “Сім” презентує нам дві абсолютно протилежні особистості – досвідченого, проте, втомленого роботою персонажа Моргана Фрімена та молодого й амбітного героя Пітта. Власне, останній окрім балансування лінії розслідування, яку ведуть детективи, запам’ятається глядачам і культовою сценою з пістолетом, в якій персонаж Пітта плакатиме. Сцену згодом розберуть на меми, а Пітт надовго зікрипиться в свідомості глядача як детектив Міллз.
ЗАГАДКОВА ІСТОРІЯ БЕНДЖАМІНА БАТТОНА
(The Curious Case of Benjamin Button)
2008
Реж. Девід Фінчер
Якщо ви ще не забгнули, що синергія Девіда Фінчера та Бреда Пітта – це завжди мистецьки сильні твори, час звикати до цього. Ще одна номінація на Оскар в доробку Пітта – це витончена екранізація однойменного оповідання Френсіса Скотта Фіцджеральда.
Чоловік, який народився старим та з кожним роком лише молодіє, у виконанні Пітта відтепер єдиний можливий варіант візуалізації роботи Фіцджеральда, адже Бред настільки гармонійно виглядає у такому амплуа, що жодного іншого актора під ім’ям Бенджаміна Баттона бачити вже не хочеться.
