17 січня на сайті видання “Український Тиждень” вийшов черговий огляд від волонтерів міжнародної спільноти InformNapalm, який присвячений загостренню ситуації на Донбасі у зонах, від яких були відведені українські війська восени 2019 року.
Донбас шостий рік поспіль продовжує залишатись гарячою точкою на європейській мапі. Як і прогнозували експерти та військові фахівці, ніякі відведення українських сил не змушують противника знизити активність, а навпаки – це лише розпалює у нього кураж для розширення агресії.
Чергові відведення…
15 січня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, в якій зокрема обговорювались питання мирного врегулювання на Донбасі. Він анонсував, що Україна вже визначила перелік наступних ділянок розведення сил. Тим часом в Мінську на засіданнях підгрупи з безпеки тристоронньої контактної групи (ТКГ) загалом обговорювались 9 можливих ділянок розведення. За даними журналістів, сторони поки домовились про фактичне розведення сил лише в районі КПВВ «Гнутове». При цьому Росія наполягала на розведенні в районі населених пунктів Щастя, Веселогорівка, Розсадки, Широкине, поблизу Авдіївки та КПВВ «Гнутове». Українська сторона в свою чергу пропонувала розведення в районі залізничного мосту у Станиці Луганській, поблизу Авдіївки, Новоселівки Другої і також в районі пункту пропуску «Гнутове». Нагадаємо, що в травні 2018 саме КПВВ «Гнутове» було обстріляне з боку російсько-терористичних військ протитанковими керованими ракетами ПТУР, в той час коли там перебували мирні мешканці.
Ворог іде на загострення
Але відведення українських військ, яке було реалізоване раніше, ніяк не вплинуло на створення декларованої зони безпеки. Наприклад, на початку листопада 2019 поблизу селища Золоте на Луганщині завершилося розведення сил та засобів. Тим часом Міністерство оборони і штаб Операції об’єднаних сил на цьому тижні знов відзвітували про обстріли з боку російських-терористичних сил із застосуванням важкої артилерії. Військові вказували, що бойовики засипають мінами позиції поблизу Оріхового та Золотого. А 16 січня 2020 українські позиції біля селища Оріхове, яке знаходиться в 4,5 км від Золотого російські окупаційні війська обстрілювали з важкої артилерії 152 мм та 122 мм, а також мінометами 120 мм та 82 мм калібру.
Як працює важка артилерія ворога
У чисельних розслідуваннях міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, артилерійські системи 152-мм калібру періодично фіксувались на Донбасі на озброєнні російських терористичних військ. Наприклад, в лютому 2019 було зафіксовано випадок застосування сучасного російського 152-мм керованого снаряду типу “Краснопольˮ з напівактивною лазерною голівкою самонаведення 9Е421. Тоді росіяни влучили у будинок мирного мешканця, 70-річного пенсіонера Віктора Фролова і повністю зруйнували його будівлю.
В листопаді 2016 року волонтерська аеророзвідка чітко зафіксувала переміщення у населеному пункті Новий, Луганської області, щонайменше чотирьох великокаліберних гармат 2А36 «Гіацинт-Б» калібру 152 мм. Волонтери InformNapalm також встановили, що гармати буксирувались російськими військовими вантажівками «Урал-632301», які ніколи не стояли на озброєнні української армії і не можуть видаватись за «трофеї», нібито захоплені у ЗСУ на Донбасі.
Що стосується артилерії 122 мм калібру, то волонтери InformNapalm також неодноразово викривали місця її скупчення і навіть повний особовий склад і озброєння самохідного артилерійського дивізіону російських-терористичних військ.
Росія посилює свій вплив в СММ ОБСЄ на Донбасі
Раніше у своїх звітах Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ доволі часто звертала увагу на виявлення на окупованих територіях Донбасу великокаліберних артилерійських систем поза встановленими межами їх зберігання. Але останні півроку спостерігається зменшення відомостей про порушення з боку російсько-терористичних військ. Натомість спостерігачі місії у своїх звітах починають зміщувати акценти на виявлення техніки на українській території, яка знаходиться на значній відстані від лінії розмежування та відноситься до засобів ППО, як наприклад зенітні ракетні комплекси 9К33 «Оса».
Волонтери InformNapalm звернули увагу на таку дивну переорієнтацію уваги спостерігачів СММ і висловили припущення, що це може бути пов’язане із збільшенням кількості громадян РФ у складі місії ОБСЄ на Донбасі. Загалом станом на грудень 2019 у складі місії кількість росіян зросла до 41 громадянина РФ, крім того до складу місії входять 5 спостерігачів від Білорусі, 2 від Вірменії, 23 від Киргизстану та 15 від Сербії – тобто від тих країн, які традиційно та послідовно голосують в ООН в інтересах РФ і мають тісні політичні та економічні зв’язки з Москвою. Наприклад, на початку грудня 2019 ці країни голосували разом з РФ проти резолюції Генасамблеї ООН, що закликала Росію вивести свої війська з анексованого Кримського півострова. При цьому серед спостерігачів відсутні громадяни України. Така ситуація відкриває для агресора можливості маніпулювати інформацією у звітах, додавати, або вилучати незручні для Російської Федерації дані.
Звісно, завдяки представникам інших країн місія ОБСЄ зберігає свій потенціал до накопичування важливих даних про російську військову агресію та періодично публікує і абсолютно незручні для РФ факти. Як, наприклад, дані про сучасні російські комплекси РЕБ, які були зафіксовані на Донбасі наприкінці 2019 року.
15 січня 2020 з зони бойових дій також надійшли повідомлення про активізацію російських снайперів. Тема активної участі російських снайперських груп на Донбасі була розглянута в огляді InformNapalm: снайперський вогонь та димова завіса пропаганди.
