Як виглядає перший в історії людства космічний готель

Космічна станція з модулями дослідницьких лабораторій, навчальних центрів і тренувальних баз. Усе це просто неба, точніше, просто вакууму. Токар розповідає про те, як утопічні ідеї Ціолковського втілюються у нашу з вами реальність.

На початку ХХ століття відомий польський науковець, батько модерної космонавтики Костянтин Ціолковський вивів кілька надважливих теорій, які застосовуються й донині. Однією з найцікавіших була теорія міжпланетних сполучень — низки досліджень, що підтверджують можливість мандрів планетами.

Одне з перших тороїдних креслень Ціолковського

Одним з елементів міжпланетної парадигми Ціолковського було створення штучних поселень — навколоземних станцій у формі кренделя — які обертатимуться навколо власної осі. Живитимуться вони від енергії Сонця, а вмістити зможуть понад тисячу пасажирів-жителів. Сучасники Ціолковського затаврували ідею «утопією», та сам науковець продовжував працювати над кресленнями для проєкту.

Утім, десятки років потому ескізи, схожі на розробки Ціолковського, почали з’являтися як у науково-популярних журналах, так і в художніх творах. 1977 року NASA опублікувала працю «Космічні дослідження», де цілком серйозно розглядалася ідея міжпланетних станцій-колоній у формі тороїда, себто кренделя. Хай там як, а в ХХ столітті людство не мало необхідних технологій, аби втілити цей проєкт.

Сьогодні ж, на думку архітектора Тіма Алаторре, ми маємо все, аби кренделик із креслень Ціолковського нарешті перетворився на реальність. Von Braun Space Station сягатиме майже 200 метрів у діаметрі.

Крім того, на ньому буде розташовано 24 модулі-приміщення, які використовуватимуться для потреб колонії. Зокрема, передбачається існування дослідницьких лабораторій, навчальних центрів, тренувальних баз та, звісно ж, приміщень для оренди: готельних номерів, апартаментів чи хостелів. Запуск проєкту заплановано на 2026 рік.

Апартаменти всередині готелю. Важко уявити захопливу атмосферу, що пануватиме у цих модулях, адже панорамні вікна дозволять кожному мешканцю цілодобово милуватися відкритим космосом.

До речі, космічна станція Ціолковського залишила гештальт не тільки в уяві сучасних дизайнерів, але й у студентів 1970-х рр. Проєкт під назвою «Стенфордський тороїд» розпочався 1975 року, коли купка студентів спільно із NASA спробували осмислити майбутнє таких станцій.

Концепція Стенфордського тороїда

Його діаметр був трохи більший — 1800 метрів — і дозволяв вмістити майже 10,000 мешканців. Завдяки амбітній меті проєкт залишився не тільки в спогадах ентузіастів, але й у кадрах стрічок «Інтерстеллар», «Доктор Хто», та «Космічна Одіссея 2001»