Вчені виявили, чому стрес призводить до сивини

Ми давно підозрювали, що сивина з’являється через стрес, але бракувало доказів. Нещодавно науковці з Гарвардського університету та університету Сан-Паулу встановили, що стрес таки пошкоджує стовбурові клітини, які відповідають за колір волосся, пише Токар.

Стресові ситуації викликають викиди адреналіну та кортизолу. Ці гормони змушують наші серця битися частіше, підвищують кров’яний тиск, і у такий спосіб негативно впливають на меланоцити – клітини, що виробляють меланін у нашому організмі. Зрештою, ті відмирають, а волосся втрачає колір.

Як це працює?

Симпатична нервова система (СНС) – одна з найважливіших в організмі. Вона керує процесами, над якими ми не завжди задумуємось, як-от обмін речовин чи серцебиття. СНС також відповідає за швидку реакцію в ситуації, коли є смертельна загроза життю людини й ніколи обдумувати порятунок.

Вчені кололи мишам резиніфератоксин, який хімічно провокував стресову реакцію організму. Під час досліджень виявилося, що СНС реагує на будь-який стрес, скажімо, на очікування екзамену чи важливої презентації.

Симпатична нервова система стимулює виробництво адреналіну і кортизолу, які пришвидшують серцебиття і підвищують кров’яний тиск в організмі, щоб привести м’язи у тонус. Меланоцити помилково сприймають цей сигнал, як посилення росту нового волосся і починають активно виділяти пігмент.

Меланоцити важливі для підтримки рівня пігментів у волоссі. Від постійних стресів вони виснажуються і гинуть, а волосся сивіє.

Я-Чі Хсу, головна авторка дослідження

Навіщо сивина організму?

Вчені також шукають схожі ознаки в інших тварин. Скажімо, головоногі молюски, як-от кальмари й восьминоги, теж можуть змінювати забарвлення у стресовому стані.

З публікацією дослідження постало питання, які еволюційні переваги надає сивина, викликана стресом. Вважається, що вона асоціюється з досвідом, лідерством та довірою. Еволюційно ті, хто посивів від стресів, посідають вищі посади в суспільстві.

Чи можливий стрес без посивіння?

Під час досліджень виявили, що можна запобігти відмиранню меланоцитів. Мишам давали препарати від гіпертонії, які пригнічують циклін-залежну кіназу. Це білок, що контролює життєвий цикл клітини і його дезактивація може продовжити їй життя.

Це не означає, що препаратами для нормалізації тиску можна лікувати посивіння. Але це перший крок до кращого розуміння стресу і можливості впливу на нього.

Я-Чі Хсу, головна авторка дослідження