Про що говорять набиті пластиком шлунки мертвих китів?
Спілка волонтерів та науковців, яка розслідує викидання китів на берег у Британії, повідомила, що при огляді 5-метрового кита, якого нещодавно викинуло на пляж, знайшли купу пластику прямо у шлунку.
Ще тривожніша знахідка трапилася торік у грудні на півночі Шотландії. На пляжі Лускентір виявили молодого кашалота, зі шлунком, наповненим поліетиленовими пакетами, трубами, рукавичками, жмутами мотузки, сіткою, трубками та чашками.
Чергового кита викинуло на берег з пластиковими відходами у шлунку.
Шотландська програма розслідувань викидань морських тварин на берег не може чітко відповісти, чи був саме пластик причиною смерті чи потрапляння тварини на берег. Проте факт залишається беззаперечним — наші океани переповнені пластиком, а, отже, й шлунки морських тварин стають такими ж.
Нещодавні дослідження підтвердили, що навіть віддалені арктичні регіони не застраховані від нашого пластикового сміття. Науковці дослідили сім китів білух, виловлених мисливцями у Канаді й отримали невтішний результат: цього місяця вони знайшли мікропластик у травній системі кожного кита.
Кількість пластику, яку люди викидають в океан, сягає непристойних обсягів, тому ми бачимо, як дедалі більше створінь — птахів, видр, морських черепах та риб — давляться ним і гинуть.
Частина пластикових відходів, вилучена зі шлунку кашалота, знайденого на пляжі в Шотландії.
Утім, вплив мікропластику на китів особливо вражає. Після століть винищення морських тварин, виживання багатьох видів китів уже є не лише мріями. Зараз, коли їхня кількість потроху починає відновлюватися, кити споживають і наші відходи, серед яких найбільше — пластику.Усе просто. Пластик — дешевий і простий у виробництві, проте він майже не розкладається, а отже, «застрягає» на нашій планеті на століття.
Пластик може зберігатися століттями, а з часом розкладається на дрібніші шматочки. І ось тоді ці відходи масово потрапляють до океану. Щороку це майже 8 млн тонн пластику. Це більше ніж вага великої піраміди Гізи. З такими темпами до 2050 року маса пластику переважатиме масу всієї риби в океані, згідно з даними Всесвітнього економічного форуму.
Кити є одними з найрозумніших істот в океані, то чому ж вони не допетрали, що пластик не можна їсти?
Причина полягає в тому, що пластик вже міститься у їхній їжі. Дрібні ракоподібні та крихітні риби, типу анчоусів, часто вимушено споживають мікропластик. Ну а кит, себто найбільша тварина планети Земля, має неабиякий апетит. Завершити рівняння нескладно.
Найбільші скупчення пластику у наших водах.Синій кит щодня з’їдає від 2 до 4 тонн дрібної риби. Спробуйте уявити, скільки мікропластику він споживає разом із морепродуктами.
Мікропластик навряд чи перешкоджає травленню кита, але, накопичившись в тканинах, починає виділяти токсичні хімічні речовини, як-от ендокринні руйнівники, що й призводить до купи хвороб.
Після споживання пластик накопичується у шлунку кита. Згодом він починає перешкоджати роботі кишківника, не даючи перетравлювати їжу, і тварина гине від голоду. Це також може спровокувати хибне відчуття ситості, спонукаючи кита їсти менше, що робить його вразливим для хижаків та хвороб, і послаблює його організм загалом.
Джерело: Токар.ua