На фото Микита Мельник, боєць доброволець, учасник Революції Гідності. Він був на Майдані з самого початку протестів, бачив вбивства мирних жителів, криваві протистояння з працівниками «беркуту», в яких отримав поранення. Саме про цей випадок, він нам розповів.
Під вечір на вулиці Грушевського тривало протистояння між нами та «беркутами». Я стояв поруч з «Іранцем» (Віктор Панаско), в той момент ми вирішили, що підемо до міліцейських покидьків, щоб поживитися щитами. Вони зрозуміли нашу затію і почали з пожежних шлангів поливати всіх водою, довелося відступити.
Ми поверталися на свої позиції обнявшись, тільки час від часу озиралися, щоб побачити чи не летить граната з темного боку. В голові бойовики, романтика, настрій відмінний, хоча втомлені до знемоги. Проте доводилося слідкувати, адже гранати могли котитися по землі, а могли стрибати, як тенісний м’ячик.
Коли в черговий раз повернувся, то побачив, що збоку «беркутів» вилетіла граната і впала за метрів десять від нас, підстрибнула і почала рух в наш бік. Я ще встиг усміхнутися і крикнути «Іранцю»: «Граната», притому відштовхнув його в один бік, а сам кинувся в інший.
В мене на голові був велосипедний шолом, під час падіння, я закрив голову руками, проте не закрив вуха. Коли пролунав вибух, мене страшено контузило, втратив свідомість. Після того, мене положили на щит і понесли до медиків. На фото видно, що нас усіх обступило багато людей – це побратими з «Правого сектору». Вони намагалися не допустити журналістів, адже на той момент, ми носили маски і не показували свої обличчя.
Проте знайшовся журналіст з Європи, який зробив ось таке славне фото. Він довго шукав мене, йому навіть довелося написати пост у фейсбук, який набрав тисячі «репостів». Журналіст готовий був приїхати з Англії, щоб тільки взяти інтерв’ю..
Ось така історія цієї світлини.
