У Києві презентували “Другий Кобзар”, про який мріяв Шевченко
В Національному музеї літератури України презентували “Другий “Кобзар”: Поезії 1843–1847 рр.” видавничого дому “Андрій” та Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначив упорядник видання (він же – автор проєкту, передмови та приміток), заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ Сергій Гальченко, “Другий “Кобзар” впорядкував, написав до нього передмову і дав йому назву сам Тарас Шевченко, який мріяв його видати.
“Шевченко мав у руках “Три літа” – збірку поезій 1843-1845 років, а також другий, менший зошит, майже учнівський, де були дві балади – “Русалка” і “Лілея” 1846 року і написана в Седневі поема “Осика”. І завершальне — предисловіє. Шевченка заарештовують. Рукописи заарештовують. Вони опиняються в архіві департаменту поліції у Петербурзі, лежать там 60 років запечатані. А коли їх визволили видатні українці, то почали друкувати, але не за авторським принципом — не як “Другий “Кобзар”, а просто за хронологією. Мене впродовж багатьох років мучила ця нереалізована ідея самого Тараса Григоровича”, – розповів Гальченко.
Як підкреслив автор статті “З руки і серця: особлива оптика сприймання творів Шевченка”, написаної до “Другого “Кобзаря”, директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко, для нього це видання унікальне ще й тим, що у передмові Шевченка нарешті прозвучав маніфест незалежної України: у москалів – свій народ і своя мова, у нас — свій народ і своя мова.
“Те, що вважалося супергріхом, той національний сепаратизм, проти якого воювали царат і церква, Шевченко, просто виходячи із логіки внутрішнього буття і з того, що він інакше сказати не міг, він вперше так сміливо і так чітко стверджує нашу національну ідею, нашу самобутність. Причому без агресії: ви — окремий народ, але і ми — народ. І це ствердження, що ми народ, бо у нас є своя мова, – це революція духу”, – наголосив Гриценко.
Водночас директор видавничого дому “Андрій” Андрій Яловий зазначив, що нині добре сприймається продукт якісний і добре проілюстрований. Тож “Другий “Кобзар” проілюстрований фрагментами акварелей Тараса Шевченка з альбому 1845 року і малюнками його друзів Михайла Башилова та Якова де Бальмена з маловідомої рукописної збірки віршів Шевченка 1844 року.
Але це видання унікальне ще й тим, що містить тексти поезій Тараса Шевченка паралельно у трьох варіантах – автографи поета, транслітеровані відповідники автографів та текст за чинним правописом. Причому факсимільна репродукція з автографами поезій 1846-47 років та передмова Шевченка є першою публікацією шевченківського раритету.
“Працюючи над ілюстраціями, ми повторювали процес реконструкції, розпочатий Сергієм Гальченком, який реконструював подію, що не відбулася, а ми — фрагмент того середовища. Тому у нас факсиміле з’явилося паралельно з канонічним текстом, потім з’явилася транслітерація… Ми наполегливо працювали над дизайном, папером, відтінками кольорів. І переконані, що ставлення до справи, щира енергетика конвертується в якість”, – сказав Яловий.
Він додав, що книга вийшла накладом 500 примірників, його хочуть збільшити до тисячі примірників. “Але ми ставимо собі завдання зробити не менше 50 тисяч. Бажано, щоб ця книжка потрапила в кожну бібліотеку і в кожну родину”, – підкреслив видавець.