Повноваження на представництво в суді

З 1 січня 2020 року адвокати і прокурори мали набути виключного права представляти інтереси органів державної влади та місцевого самоврядування в судах. Це був останній етап впроваджуваної з 2017 року адвокатської монополії на представництво.
Цю норму Конституції планують скасувати на наступній сесії Верховної Ради. Парламент попередньо схвалив відповідний законопроект № 1013, але поки що вимога є чинною як норма прямої дії.

Депутати все ж прийняли закон, який дозволяє будь-якій юрособі брати участь у судовій справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідний Закон набув чинності 29 грудня 2019 року. Тобто повноваження на представництво юрособи в суді надані як адвокатам, так і найманим працівникам.

Розглянемо позиції судів з цього питання на деяких прикладах

Повноваження на представництво державного органу підтверджує копія довіреності від керівника, завірена самим представником
Велика Палата у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86877130) роз’яснила, що повноваження представника юрособи підтверджуються засвідченою ним копією довіреності, виданої на нього.
При цьому довіреність має підтверджувати повноваження на подання скарги, зокрема на засвідчення копії довіреності власним підписом. Суд не може вимагати засвідчення копії довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що її видав.

Довіреність не дозволяє здійснювати самопредставництво держоргану в суді
Касаційний адміністративний суд ухвалою від 11.02.2020 у справі № 260/988/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87515945) повернув заявнику скаргу через відсутність документів, які б засвідчували повноваження на представництво (самопредставництво) юрособи. Суд розмежував поняття «представництво» органів державної влади, закріплене за адвокатами в Конституції, та «самопредставництво», введене до процесуальних кодексів.
Суд не допустив заявника до участі у справі, оскільки самопредставництво передбачає, що від імені юрособи може діяти лише керівник, інший уповноважений законом, статутом, положенням, трудовим договором, або представник. У цьому випадку під представником мається на увазі адвокат. Заявник, що підписав касаційну скаргу, надав копію довіреності на представництво, видану за підписом начальника. Разом із тим цей документ відсутній в переліку тих, що дають право на самопредставництво юрособи.

Самопредставництво юрособи можливе лише, якщо в законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) чітко визначено право працівника діяти від її імені
Касаційний адміністративний суд в ухвалі від 03.02.2020 у справі № 160/6823/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87363581) повертаючи скаргу зазначив, що особа може діяти в порядку самопредставництва, тільки якщо у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі чітко визначене право діяти від імені юрособи (суб’єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Адвокат може представляти юрособу на підставі договору про правову допомогу, підписаного з «нелегітимно призначеним» керівником
Постановою Касаційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 916/914/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87426708) пояснюється, що, належним і достатнім доказом на підтвердження повноважень на представництво для адвоката є довіреність або ордер. Далі суд вказав на недопустимість формалізму при вирішенні питання про можливість підписання позовної заяви, поданої від імені юрособи її представником. Тобто заяву може підписати адвокат за умови дотримання вимог ст. 60 ГПК України та ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Інакше кажучи, повноваження представника на подання та підписання позову підтверджують:
➖ договір про надання правової допомоги, підписаний з керівником;
➖ ордер.

Якщо суди не встановили обставин визнання недійсним або розірвання договору про надання правової допомоги, він є чинним. Якщо питання призначення керівника, який підписав договір, не є предметом розгляду в цій справі, доводи про його нелигітимність не беруться до уваги.

Джерело: Блог права