Експерти НАЗК визначили найпоширеніші корупційні схеми для незаконного отримання землі
Експерти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) визначили та проаналізували найбільш поширені корупційні схеми, якими користуються для незаконного отримання землі як фізичні особи, так і великі агрохолдинги.
Аналітичний огляд оприлюднено на сайті НАЗК, передає Укрінформ.
Відсутність відкритого ринку та прозорих процедур розпорядження землями створює умови для поширення корупційних практик під час управління державним земельним ресурсом. Експерти НАЗК визначили та проаналізували найбільш поширені корупційні схеми, якими користуються для незаконного отримання землі як фізичні особи, так і великі агрохолдинги.
Серед найбільш поширених корупційних схем експерти називають: самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб; укладання договорів про спільну діяльність для користування земельними ділянками державної та комунальної власності; використання безоплатної приватизації як корупційного інструменту для виведення земельних активів.
“Наразі за розрахунками експертів під дію мораторію підпадають 66% усієї території країни. Але попри те, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення закріплений на законодавчому рівні, насправді ринок сільськогосподарських земель існує, але в тіні, де обіг землі поєднаний із вчиненням злочину”, – йдеться в аналітичному огляді.
Мораторій в Україні було введено шляхом прийняття Закону України від 18 січня 2001 року № 2242-III, який забороняв до прийняття нового Земельного кодексу України відчуження земельних часток (паїв), окрім випадків спадкування та вилучення для суспільних потреб.
25 жовтня 2001 року було прийнято новий Земельний кодекс України. Він набрав чинності 1 січня 2002 року. Стаття 15 Перехідних положень нового Земельного кодексу України передбачала, що до 1 січня 2005 року громадяни та недержавні юридичні особи не могли продавати або іншим способом відчужувати право власності на дві категорії земель, якими вони володіли: ділянки, виділені для ведення фермерського господарства або іншого товарного сільськогосподарського виробництва та земельні частки (паї). Дія заборони не поширювалась на міну, випадки спадкування та вилучення земель для суспільних потреб.
Після цього Верховна Рада України з десяток разів вносила зміни до правового режиму мораторію, продовжуючи його дію, а заборона на відчуження землі стала предметом активної суспільно-політичної дискусії.
Важливе значення для трансформації сфери земельних відносин в Україні мало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Case of Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine, applications nos. 846/16 and 1075/16), оприлюднене 22 травня 2018 року. Згідно з позицією уряду України у цій справі ціль мораторію полягала в захисті продовольчої та національної безпеки. При введенні землі в обіг виникав ризик створення умов для концентрації землі в руках декількох магнатів або «іноземних та ворожих сил» в обмін на частку її реальної вартості, її виходу із сільськогосподарського виробництва та зубожіння фермерів. Уряд вважав, що реальність цих ризиків була продемонстрована досвідом короткого періоду часу на початку 2000-х років, коли був дозволений вільний обіг земельних часток (паїв), і частки (паї) були масово скуплені за низькими цінами.
За результатами розгляду Європейський суд з прав людини визнав земельний мораторій порушенням права людини розпоряджатися своєю власністю, гарантованого статтею 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини, а також статтею 41 Конституції України, за відсутності дієвого ринку землі сільськогосподарського призначення.
31 березня 2020 року Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасовує мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року.