Від 16 липня набуває чинності низка нових норм закону про державну мову, йдеться у матеріалі BBC. Сам закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ухвалили у квітні 2019 після двох місяців розгляду поправок, а у травні його серед останніх на цій посаді підписав президент Порошенко.
Закон набрав чинності два роки тому – 16 липня 2019 року. Але за поданням 51 депутата – переважно від “Опозиційного блоку” – оскаржували закон в Конституційному суді. 14 липня Конституційний суд визнав мовний закон таким, що повністю відповідає основному закону. Остання спроба зупинити дію частини норм цього закону відбулася 15 липня, проте виявилася невдалою.
Частина норм закону вже працюють. Зокрема, державна мова вже є обов’язковою у рекламі, в медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, науці, технічній та проєктній документації. Ті норми, що набудуть чинності з 16 липня 2021 року, передбачають поширення української на телебаченні та у кіноіндустрії, виданні та продажі книжок, екскурсійному бізнесі та туризмі. А кандидати на державну службу та претенденти на українське громадянство складатимуть тести на знання державної мови.
Про які конкретні зміни йдеться?
Фільми та серіали
З 16 липня поширювати і демонструвати фільми в Україні можна лише українською. Фільми та серіали, створені іноземною мовою, мають бути дубльовані або озвучені українською. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у стрічці. Це стосується і фільмів, які демонструють на телебаченні.
Очевидно, що деяким телеканалам буде важко виконати цю норму.
За даними моніторингу, проведеного секретаріатом мовного омбудсмена на початку червня цього року, дві третини – 67% серіалів, що демонструвалися на п’яти провідних телеканалах, йшли російською, і лише 23% – українською.
Там також подають таку статистику щодо частки української у серіалах на окремих телеканалах:
- 1+1 – 20%;
- “Інтер” – 20%;
- ICTV- 56%;
- СТБ – 45%;
- “Україна” – 15%.
За останні півтора місяці саме ця норма мовного закону спричинила кілька спроб відтермінувати її запровадження чи скасувати. У червні це спробували зробити через окремі законопроєкти, які передбачають “підтримку вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19”. Іншими словами, у них йдеться про відтермінування норми мовного закону, яка передбачає обов’язковий дубляж українською. Але навіть їхнє внесення у порядок денний спричинило скандал.
Згодом співавторка одного із законопроєктів та заступниця голови фракції партії “Слуга народу” Євгенія Кравчук заявила, що його не розглядатимуть, бо при його внесенні в порядок денний сталася технічна помилка. Утім, на офіційному сайті Ради обидва проєкти законів все ще фігурують як включені до порядоку денного.
Згодом відтермінування норм мовного закону спробували провести через правки до законопроєкту, який передбачає зміни до бюджету. Переважно правки надійшли від депутатів із “Слуги народу”. Проте згодом майже всі вони відкликали свої правки, крім Максима Бужанського, поправку якого відхилив бюджетний комітет.
Крім того, з 16 липня у кінотеатрах дозволено демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, але із субтитрами українською та у разі, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів в кінотеатрі. У такому випадку про демонстрацію мовою оригіналу має бути повідомлено завчасно.
Розваги, культура, мистецтво
З 16 липня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Так само українською мають послуговуватися і ведучі цих заходів. А виступи осіб, які не володіють українською, мають супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом.
Винятком може бути лише окрема пісня чи фонограма.
Утім, як визнають у секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови, “на сьогодні деякі популярні концерти, гумористичні та розважальні шоу, відеоверсії яких демонструються в ефірах провідних телеканалів, майже повністю проводяться російською мовою”.
Крім того, з 16 липня оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Можна використовувати й інші мови, якщо текст цією мовою не буде більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою. Ці вимоги не стосуються імен виконавців чи груп, а також торговельних марок.
Усі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою. Це можуть бути субтитри, звуковий перекладу чи щось інше. За даними офісу мовного уповноваженого, у 2020 році близько двох третин театральних вистав в Україні вже йшли українською мовою.
Так само українською мають послуговуватися в музеях, галереях, на виставках. Це стосується і квитків та афіш, що супроводжують цю діяльність.
Видання та продаж книжок
З 16 липня українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше половини усіх виданих упродовж року книжок, а книгарні – мати у продажу не менше 50% книжок українською мовою.
Але ці дві норми мають свої винятки.
Норма щодо видання не поширюється на книжки кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України, якщо вони видані коштом державного та/або місцевих бюджетів.
А норма щодо розповсюдження книжок не стосується книгарень, що торгують виданнями офіційними мовами Європейського Союзу, іншомовними словниками та розмовниками, підручниками з вивчення іноземних мов, а також спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав корінних народів та національних меншин України.
За даними Книжкової палати України, у 2020 році українською мовою в Україні було видано 78% загальної кількості назв і 87% загального тиражу книжок та брошур. А за опитуванням Українського інституту книги, українською мовою друковані книжки читали 74% читачів, електронні – 65%, і 67% слухали аудіокнижки українською мовою.
Туризм та екскурсії
З 16 липня екскурсійні та туристичні послуги для громадян України мають надаватися лише українською. Іншими мовами можна послуговуватися з іноземцями. Ця норма стосується усього туристичного бізнесу, а не лише державних компаній.
Втім, за моніторингом офісу мовного уповноваженого, саме так вже все відбувається у понад 95% екскурсійних послуг.
Іспити
Від 16 липня набувають чинності також ще дві статті мовного закону, які передбачають, що майбутні держслужбовці, а також претенденти на українське громадянство мають скласти іспит з української (зараз претенденти на українське громадянство отримують лише довідку про розуміння української мови).
Тестувати на рівень знання державної мови буде Національна комісія зі стандартів державної мови. Як запевняє мовний омбудсмен Тарас Кремінь, “в них висока готовність до початку такої роботи”.
За вимогою мовного закону, рівень знання державної мови будуть оцінювати у високопосадовців, державних службовців всіх категорій, начальницького складу Національної поліції, керівників закладів освіти, прокурорів і суддів.
Рівень знання оцінюватиметься за європейською шкалою від А1 до С2 – від початкового рівня до вільного володіння, а тест складатиметься з усної та письмової частини.
Від 17 травня свій рівень знання української можна було перевірити онлайн у тестовому режимі.
