Андрій Смирнов. Через що втрачає посаду колись всесильний куратор судової вертикалі?

Ми вже писали, що за інформацією ЗМІ заступник голови Офісу президента України Андрій Смирнов опинився під загрозою звільнення. Сьогодні – поговоримо про ймовірні причини та наслідки.

Хто такий Андрій Смирнов? Історія злету.

В перший скандал у своїй багатій на пригоди історії він потрапив ще у 2012 році, коли паралельно з приватною практикою, він став позаштатним радником голови Держагентства з інвестицій та національних проєктів (Держінвестпроекту) Владислава Каськіва, про що пише «Бабель». В агентстві Смирнов познайомився з нинішніми членами команди влади — головою Херсонської ОДА Юрієм Гусєвим і заступником керівника Офісу президента Ігорем Жовквою. Тоді Гусєв був головою департаменту національних проєктів, а Жовква керував департаментом закордонних інвестицій та міжнародної співпраці.

У 2012 році Держінвестпроекту на масштабні ініціативи з держбюджету виділили понад 500 мільйонів гривень. Але проєкти так і не реалізували, а гроші зникли. Діяльність агентства розслідували НАБУ і САП. Зараз справу передали в суд. За оцінками ексглави МВС Арсена Авакова, команда Каськіва розікрала близько двох мільярдів гривень. Сам Смирнов каже, що коли зрозумів, що насправді відбувається в агентстві, — пішов. З Каськівим він пропрацював понад рік.

Паралельно, на початку десятих Смирнов познайомився з адвокатом Валерієм Карпунцовим. Коли у 2012-му той пройшов у Раду від партії Віталія Кличка УДАР, одразу покликав Смирнова в помічники. Він готував для депутата аналітичні документи й допомагав із юридичними консультаціями. Саме в такий спосіб Смирнов і потрапив у вир подій Революції Гідності. Але вже навесні 2014 року опинився у штабі Дмитра Яроша з Правого Сектору і навіть був його уповноваженим представником у ЦВК з правом дорадчого голосу. Хоча як пишуть ЗМІ, насправді він був дружнім до ексрегіоналів та використовував зв’язки з ними, щоб демонструвати власну ефективність як юриста.

На позачергових парламентських виборах 2014 року до Верховної Ради пройшов Андрій Денисенко, один із керівників Правого Сектору тих часів. Його помічником і став Андрій Смирнов. Вже у 2015 році за допомогою свого депутата він стає депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії УКРОП. А у грудні 2015 року –  очолює комісію з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства. Паралельно він продовжує займатися адвокатською практикою, спочатку захищаючи своїх «побратимів» по партії.

В публічну площину він спочатку виходить як адвокат в справі Олени Лукаш в листопаді 2015 року. В ті часи захищати настільки одіозну представницю режиму Януковича мало хто брався, тому ця історія прогриміла (а злі язики почали подейкувати, що причиною такого різкого розвороту були теплі стосунки з рідною сестрою підзахисної Тетяною, яка у 2014 ще й була секретарем ЦВК). Далі була справа Геннадія Корбана, де групу адвокатів очолив маловідомий тоді Андрій Богдан, а сам Смирнов – захищав ще одного підозрюваного у цій справі – Михайла Кошляка. Та справа була медіабомбою, менш відоме її завершення – угода зі слідством Корбана і вихід того на підписку про невиїзд, а потім і взагалі поступовий розвал.

Ще менш відоме прізвище підзахисного Смирнова – Михайла Кошляка, хоча ЗМІ писали, що він – одна з наближених до керівників групи «Приват» осіб, його називають головою силового блоку групи. У 90-ті працював на Аліка «Нарика» Налекрешвілі, пізніше заснував свою охоронну структуру із промовистою назвою «Леон», яку вважали неформальним прикриттям для різних силових незаконних дій. Офіційно Кошляк є президентом федерації дзюдо Дніпровської області. Висувалися претензії силовиками Кошляку і у зв’язку з причетністю до вбивства офіцера СБУ Віктора Мандзіка, яке сталося 21 березня 2015 року в місті Волноваха Донецької області. Вбивці Денис Гордєєв і Артем Мартиненко значилися членами охоронної фірми «Січ», яка, за словами глави СБУ Василя Грицака, також афілійована з особистістю Кошляка.

Новий поворот

Проте попри те, що Смирнов повністю виконав свої зобов’язання як адвокат Кошляка і Апеляційний суд його підзахисного звільнив й закрив провадження, участь в захисті Олени Лукаш йому не пробачили. Той самий Андрій Денисенко, який привів Смирнова в політику, за інформацією ЗМІ, відмовився від нього і навіть наполягав, щоб він склав повноваження депутата облради. Але він цього не зробив, хоча на сесіях став з’являтися значно менше. І почав ставати зіркою в ЗМІ, захищаючи все більше представників влади часів Януковича та одіозних персонажів. Це – Олександр Кацуба, Ексчиновник «Нафтогазу», звинувачувався в розтраті державних коштів, Михайло Охендовський, ексголова ЦВК, який звинувачувався в отриманні хабаря у справі «чорної бухгалтерії» Партії регіонів. Дуже відомою була справа Ігоря Гужви, головного редактора видання «Страна.ua». Звинувачувався у вимаганні.

Проте справжньою зіркою ЗМІ Андрій Смирнов став, захищаючи Олександра Єфремова — колишнього голову фракції Партії регіонів і єдиного з верхівки регіоналів, хто після втечі Януковича опинився за ґратами. Єфремова звинувачували в державній зраді. Судовий розгляд у цій справі тривав три роки. Смирнов неодноразово критикував роботу правоохоронних органів і стверджував, що справа є політично мотивованою.

Роками захищаючи регіоналів, Смирнов і сам нерідко повторював їхню риторику: він багато й часто критикував попередню команду Петра Порошенка. Пʼятого січня 2018 року він першим написав про поїздку Порошенка у відпустку на Мальдіви. У серпні 2018-го Смирнов запостив фотографію з іще одним другом «Страни» Андрієм Портновим. У той час колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича жив в Австрії. За словами адвоката, дружніх стосунків між ними немає, а Портнов — високопрофесійний юрист, якого знає весь юридичний істеблішмент.

У Зеленського

Сьомого серпня 2019 року Смирнов став членом робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції в Комісії з питань правової реформи. А 10 вересня Президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника свого Офісу Андрія Богдана. В ОП Смирнов буде займатися тим же, чим у свій час Портнов за Януковича та Олексій Філатов за Порошенка — правовою політикою, правоохоронною діяльністю та судовою системою.

11 лютого 2020 року Володимир Зеленський звільнив Андрія Богдана, замінивши його на Андрія Єрмака, проте самого Смирнова це ніяк не торкнулося. “Крім судів Андрій займається перевіркою складних законів, антикорупційною реформою, у кризовій ситуації його підключають, щоб він висловлював свою думку“, – пояснює один із впливових нардепів “Слуги народу”. 

Смирнова часто називають “людиною Богдана”, що створює йому чимало проблем у роботі з Єрмаком. Хоча він, скоріше був близький до Андрія Портнова, як і Татаров. Але це було раніше.

“Коли Єрмак чистив всіх “богданівських”, то Андрій ледь не публічно відрікся від Богдана і на справах доводив команді, що не є його людиною”, – каже УП один із ключових членів Зе!Команди.

“Смирнов такий “богданівський”, що у всіх справах проти Богдана є його слід”, – додає співрозмовник у керівництві силових органів.

У заступника керівника ОПУ з судових питань також доволі натягнуті стосунки зі своїм колегою Татаровим. З одного боку, Татаров вважає, що саме Смирнов допомагав НАБУ і намагався “злити” його у справі Микитася. З іншого боку, зуб на Смирнова має Єрмак, бо думає, що той медійно працював проти нього і його кума Миколи Тищенка через чорного технолога Володимира Петрова. Річ у тому, що Смирнов є другом і адвокатом Петрова.

“Там ціла війна. Ми її жартома називаємо татаро-портновським ігом”, – розповідає співрозмовник у Зе!команді.

Скандали

Як писало «Слідство.інфо», в 2017 році, ще у статусі адвоката, Андрій Смирнов був причетний до втечі скандального судді Миколи Чауса в Молдову. За даними НАБУ, Андрій Смирнов допомагав Чаусу одразу після викриття його на хабарі. Зокрема, він “з метою реалізації плану” разом з колегою вивіз Миколу Чауса до столичного житлового комплексу “Альпійський”. Зробив він це нібито за вказівкою інших осіб. Події відбувалися на наступний день після викриття судді на хабарі. Що цікаво, Смирнов запам’ятався як адвокат Геннадія Корбана, дніпровського бізнесмена з групи “Приват”. Примітно, що Корбана арештовував саме Микола Чаус, а сам Корбан, якого арештовував Чаус, був в той час близьким до олігарха Ігоря Коломойського. Той, і собі, був одним з головних політичних опонентів Петра Порошенка. Проте це не єдиний випадок в біографії Смирнова, коли він робив подібні вчинки, які можна схарактеризувати «як вчасно зрадити – означає передбачити». Або «нічого особистого, виключно бізнес».

В лютому 2019 року Андрій Смирнов як очільник комісії з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства Дніпропетровської облради ініціював приватизацію комунального підприємства «Аульська хлорпереливна станція», що дозволило Ігорю Коломойському як власнику «ДніпроАзоту» зміцнити свою монополію на ринку рідкого хлору. Згодом це підприємство продали за 30 млн грн маловідомій фірмі ТОВ «Агенція «Мега плюс», про що було журналістське розслідування Бігус.інфо.

В червні 2018 року «ДніпроАзот» оголосило, що відмовляється виробляти рідкий хлор. Купувати необхідні для країни обсяги було ні в кого, тож держава опинилася в заручниках у бізнесу олігарха. В результаті довгих перемовин через декілька місяців підприємство роботу відновило, але ціною дуже різкого збільшення вартості. Рідкий хлор після скандалу подорожчав понад в шестеро. Так, хлор АТ «ДніпроАзот» став навіть дорожчим, за імпортний.

Журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» зафіксували, як Андрій Смирнов відвідував київський офіс Валерія Хорошковського, бізнесмена, колишнього голови Служби безпеки України часів президентства Віктора Януковича й ексміністра уряду Миколи Азарова.

Ще один скандал – участь в конфлікті навколо забудови Протасового Яру в Києві. Тоді, за інформацією ЗМІ, Роман Ратушний, що виступає проти забудови Протасового яру у Києві, заявив, що Андрій Смирнов погрожував йому від імені забудовників, якими є начебто пов’язані з Геннадієм Корбаном компанії (хоча останній заперечує цей зв’язок). Були оприлюднені аудіозаписи, на яких людина, з голосом, схожим на Андрія Смирнова, говорить, зокрема, й такі репліки: «Романе, ви недооцінюєте просто дніпропетровських бізнесменів. Я вам серйозно кажу … Я не хочу стрілянини, воно мені не потрібно»; «Я не знаю, хто прийде до вас далі».

Наступний гучний скандал, в який потрапив Андрій Смирнов – оприлюднення плівок з голосом, схожим на тодішнього керівника ДБР Романа Труби, який став відомий як «Трубу прорвало» за назвою відповідного телеграм-каналу. На цих записах людина з голосом, схожим на голос заступника Голови Офісу Президента України дає вказівки очільнику ДБР кого допитувати, кого «підвісити», а кого «доганяти». Також він начебто вимагав звільнення Олександра Єфремова та «розібратися» з керівником САП Назаром Холодницьким.

Що далі?

Якщо проаналізувати наведене, можна тільки здивуватися, для чого Андрія Смирнова і далі тримають на посаді. Можна, звісно, говорити про вплив Ігоря Коломойського, який вочевидь зберігається, попри всі конфлікти від дій скандального олігарха. Далі цитуємо телеграм-канал Інформатор (зливати реальну, проте незручну інформацію саме через такі канали є фірмовою фішкою частини команди на Банковій).

«…що зараз Смирнов робить, коли Зеленський летить на зустріч з Байденом? Вбиває ще один цвях в принципові для США питання: інвестиції і зелену енергетику, віддавши команду продовжити пресувати в судах канадського інвестора Юрковича. Далі. Зеленський збирається знову в США, на Генасамблею ООН. Що робить Смирнов? Торпедує судову реформу на комітеті ВР.

Тому розмови про конфлікт з Татаровим чи Єрмаком – швидше за все димова завіса. У Зеленського явно увірвався терпець.І єдиний, хто може захистити Смирнова – сам Коломойський. Але чи зможе?».

Також тиждень тому відбувся суд, в якому для Коломойського у справі «паливного картелю» Укрнафти зробили ще один крок до скасування штрафу в понад 4.7 млрд. гривень. Чи причетний до такого рішення Андрій Смирнов – питання, здається, риторичне.

Зараз Володимир Зеленський вочевидь змушений робити кроки, які будуть сприйняті в США як просування на шляху не декларативного, а реального реформування судової системи й водночас боротьби з олігархами. Які, до того ж під санкціями в самих США. Навряд чи Вашингтон і далі віритиме обіцянкам, а тому не дивно, що Андрія Смирнова хочуть звільнити.

Єдине питання: чи не встиг той набрати настільки багато сили та інформації, щоб бути захищеним від цього. І чи дійсно його конкуренти (передовсім Татаров) так вже і хочуть його позбутися. Бо виконувати функції, які до цього здійснював Смирнов не кожен і хоче. І мова не про публічні та офіційні, а – тіньове управління судами та погрози активістам і контроль за вуличною активністю.