Шмигаль називає проєкт кошторису збалансованим та реалістичним, а економісти – самообманом та звичайним піаром.
Вчора уряд представив проєкт держбюджету на 2022 рік та передав його у парламент в останній передбачений законом день. Про основні показники держбюджету, хто отримає більше фінансування наступного року та чи реально його виконати.
Основні показники проєкту держбюджету на 2022 рік
Бюджет на наступний в уряді назвали бюджетом “Інвестиції в людину, країну, майбутнє”. Також нагадаємо, що й у цьогорічного кошторису є назва – “Бюджет можливостей та розвитку”.
Своєю чергою, прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав новий кошторис “бюджетом модернізації України”.
Бюджет на 2022 рік не тільки збалансований та реалістичний, це – бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій в людей, в їхнє здоров’я, освіту, в розвиток. Ключові пріоритети залишились незмінними. Це – медицина, освіта, армія, інфраструктура, соціальні програми, діджиталізація, підтримка підприємців та економіки”, – заявив Шмигаль.
Також він повідомив цьогоріч в бюджет заклали рекордний за останні 10 років рівень зростання ВВП. Номінальний ВВП очікується на рівні 5,3 трлн грн. Водночас на 2021 рік закладали ВВП 4,5 трлн грн.
Також планують скоротити дефіцит держбюджету з цьогорічних 5,5% до 3,5% у 2022 році – до рівня 188 млрд грн. Зокрема, як пояснив прем’єр Шмигаль, переважно перекривати дефіцит планують завдяки внутрішній держпозиці (ОВДП), яка становить до 70% фінансування. Також залучатимуть зовнішні запозичення у формі ОЗДП та співпраці з міжнародними партнерами. Також він додав, що уряд хоче поступово збільшувати частку внутрішніх запозичень перед зовнішніми.
За планом урядовців зрости мають і доходи до бюджету у 2022 році – їх заклали в обсязі 1,27 трлн грн, що на 161 млрд грн більше в порівнянні з показниками 2021 року. Видатки ж заклали в обсязі 1,46 трлн грн, тобто 103 млрд грн більше цьогорічних.
Крім того, бюджет 2022 передбачає зменшення рівня безробіття до 8,5%. Середній курс гривні становитиме 28,6 гривні за долар, у той час, як на 2021 його заклали в розмірі 29,1 гривні за долар.
Мінімальна зарплата становитиме 6 500 гривень, проти цьогорічних 6 000 гривень. А середньомісячна зарплата – 15 258 гривень, у той час, як на цей рік цей показник заклали в розмірі 13 632 гривень.
Втім експерти не поділяють оптимізму прем’єра Шмигаля щодо кошторису на наступний рік. Зокрема економічний експерт, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Парламент.UA відзначив, що в бюджеті на 2022 рік немає жодної нової цифри, адже всі показники такі ж, як і в бюджетній декларації, ухваленій ще наприкінці весни. А також наголосив, що чи не усі показники, закладені у бюджет на 2021 рік, не виконуються.
За великим рахунком, є велика різниця між прогнозом, тим що лягло в основу бюджету і фактичними цифрами, якими живе українська економіка.
Подивімося на цифри, закладені у 2021 році – вони всі невиконані. Гляньмо на рівень безробіття: в бюджетній декларації та в бюджеті 2021 року – цифра 8% від працездатного населення, натомість зараз в нас понад 10%. На інфляцію: в бюджеті 2021 року стоїть 8,2%, а сьогодні – вже понад 10%. В бюджеті ж на наступний рік стоїть 6,2% при сьогоднішніх 10%.
Бюджет на 2021 рік сформований на курсі 29,1 гривні за долар, а на 2022 – 28,6. Фактичний же курс сьогодні – менш як 27 гривень за долар. Я можу так продовжувати й далі.
Ріст ВВП на цей рік закладений понад 4%, сьогодні ж ми маємо 2,4%. Впевненості у тому що в умовах коронавірусу та ймовірного локдауну ВВП підніметься ще на 2% немає, я б радше сказав, що цього не буде, – пояснив Олег Пендзин.
Також Олег Пендзин нагадав, що проєкт бюджету ще може зазнати разючих змін після другого читання. Окрім того, на парламент ще має розглянути ряд ініціатив, що можуть внести свої корективи в кошторис на наступний рік.
Своєю чергою економіст, автор книги “Як підняти українську економіку” Андрій Новак звернув увагу на суперечності у проєкті бюджету на 2022, який презентували в уряді.
Наразі уряд в проєкті бюджету на 2022 рік заклав макропоказники, які виконати одночасно просто не можливо, вони суперечать один одному. Зокрема він закладає девальвацію гривні відносно сьогоднішнього реального курсу менше ніж 27 гривень за долар до майже 29 гривень за долар. Водночас уряд закладає зменшення інфляції, що не можливо, бо девальвація призводить навпаки до росту інфляції. Тобто це несумісні показники в один проміжок часу.
Окрім того, уряд закладає значне зростання ВВП та зменшення дефіциту бюджету. Хоча саме зростання дефіциту бюджету за умови його використання на покриття реальних секторів економіки і є одним із джерел прискорення росту економіки, тобто росту ВВП країни.
Загалом уряд пішов простим шляхом: негативні показники зменшувати, а позитивні збільшувати. Такий підхід є самообманом, або просто піаром на публіку, – відзначив Андрій Новак.
