З 10 грудня в Україні запроваджують обмеження щодо обігу поліетиленових пакетів. У магазинах і супермаркетах більше не можна буде безкоштовно взяти пластиковий пакет. Набуває чинності закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території України, починає діяти перший етап обмежень. Держава встановила такі ціни на одноразові пакети: пакет без ручок і бічних вставок коштуватиме 2 гривні; пакет без ручок, але з бічними вставками — 2,50 гривні; пакет з ручками та бічними вставками — 3 гривні. Як нові правила вплинуть на українського покупця розповів президент Гуманітарного центру Андрій Кривонос.
Одним із перших вирішувати проблему пластику взялися у Європі. Лише 2018 року там ухвалили стратегічний план переробки пластику. Уся упаковка має стати перероблюваною до 2030 року, а споживання одноразових пластмас чи мікропластику — обмежене чи скорочене. Європарламент заборонив пластикові трубочки, ватні палички, пластиковий посуд, ложки, тарілки. Уже за три роки в Євросоюзі запровадили податок на пластик. В Іспанії вирішили оподатковувати виробництво, імпорт і продаж пластикових одноразових упаковок. А з 2023 року там діятиме заборона на продаж овочів і фруктів у пластикових пакетах менше ніж півтора кілограма. У Великій Британії наступного року податок на пластикову упаковку становитиме 200 фунтів стерлінгів за тонну. За даними організації “Зелений фонд”, уже 33 країни повністю відмовилися від поліетилену. Ще 53 країни запровадили часткову заборону.
Від початку 2019 року у Південній Кореї під законодавчі обмеження потрапили 13 тис. магазинів площею від 165 квадратних метрів. Там покупцям пропонують текстильні сумочки, паперові пакети і контейнери, придатні для переробки. У Молдові вже діє повна заборона пластикових пакетів. Альтернативним тепер там є посуд, виготовлений з паперу, кукурудзяного крохмалю, конопель, цукрової тростини і зерна. На Ямайці заборонили посуд зі вспіненого полістиролу. Пакети, соломинки і посуд з цього матеріалу там не лише заборонено продавати, а й надавати безкоштовно. У Туреччині використання пакетів становило 440 штук на особу щороку або 30 мільярдів пакетів на рік в масштабах країни. Лише 1% цих пакетів перероблявся. Нині у турецьких магазинах побільшало текстильних сумок і пакетів з переробленого матеріалу.
Про запровадження заборони в Україні
Для упакування свіжої риби, м’яса та м’ясопродуктів, круп та інших сипучих продуктів і льоду дозволено використовувати лише біорозкладні пакети та надтонкі пластикові пакети. Їх надаватимуть безкоштовно до 2023 року, оскільки такі речі на масовому виробництві наразі безальтернативні. Це і європейська тенденція, європейці чекають до 2028 року наукових екологічних розробок, які б дозволяли упаковувати ці товари.
Другий етап закону в Україні почнеться з 10 березня 2022 року, коли продаж тонких пакетів буде під забороною. З 1 січня 2023 року в Україні залишаться лише біорозкладні пакунки. Усі інші поліетиленові пакети будуть заборонені. Перевіряти виконання цього закону має Держпродспоживслужба, однак із огляду, що в них невеликий штат, навряд чи вони ходитимуть у магазини і штрафуватимуть.
Про економічні наслідки заборони
Є кілька світових досліджень про економічні наслідки запровадження заборони на пластикові пакети. За цими спостереженнями, змінюється поведінка споживачів. Люди обирають торбинки, з якими ходять до супермаркетів і починають менше споживати: купують стільки, щоб помістилося у їхню торбинку і це негативно впливає на прибутки торговельних мереж.
Такі дослідження почалися ще 2007 року у Каліфорнії. Там покупці почали змінювати свій набір куплених товарів. Ймовірно, відповіддю супермаркетів буде різне упакування товарів, зокрема яблука по 4 чи 6 штук, щоб їх не треба було додатково складати. Ми перейдемо від розсипних фруктів і овочів до поштучних.
Стихійна торгівля в Україні не готова до запровадження заборони на пластикові пакети. Базар передбачає, що ви переходите від ятки до ятки і в кожній маєте упакувати куплений товар, бо інакше не донесете його. Філософія закону про заборону пластику — підвищення рівня цивілізованості та екологічної відповідальності населення і торговельних мереж. Нецивілізована торгівля має вчитися новітнім методам продажів. Якщо йдеться про ринки із фермерськими товарами, то вони мають бути прилаштовані, щоб покупець простіше зміг їх придбати. Також торбинка стає обов’язковим елементом як паспорт чи банківська картка.
Супермаркети можуть незначно, але підвищувати ціни на певні товари, оскільки біорозкладні пакети є дещо дорожчими за пластикові. Це відбуватиметься навіть не через вартість пакетів, а тому що потрібно буде змінити постачальників, які мають запровадити нове виробництво. Також треба буде облаштувати місце для зберігання біорозкладних пакетів, бо вони мають температурні обмеження для зберігання. Звичайні пластикові пакети можуть зберігатися від більшого мінусу до більшого плюсу, а біорозкладні потребують більш виваженого ставлення до них.
Про реакцію покупців
2-3% людей не сприймуть заборони на пластикові пакети, чинитимуть опір і почнуть купувати товари лише на ринках і базарах.
“Це ті люди, які часто відмотують у супермаркетах десятки пакетів. Для мене завжди питання — навіщо стільки? Такі люди існують. Це такий елемент звички, закладений з часів, коли у нас не було пакетів і тепер ці люди досягають якогось рівня лакшері, якщо у вас є пакет”, — сказав Андрій Кривонос.
