Останнім часом на Заході дедалі частіше говорять на тему можливого воєнного зіткнення росії та НАТО. Причиною цього стала гостра реакція москви на обмеження транзиту низки товарів до калінінградської області з боку Литви.
Що сталося?
17 червня влада Литви заборонила залізничний та автомобільний транзит санкційних товарів через свою територію до калінінградської області. У переліку – вугілля, метали, будівельні матеріали, новітні технології тощо. Це рішення було ухвалене після консультацій з Єврокомісією для реалізації заходів щодо четвертого пакету санкцій ЄС.
Справа в тому, що цей регіон – ексклав рф, що розташований між Польщею та Литвою на узбережжі Балтійського моря. З цієї причини санкції загрожують вчетверо скоротити обсяг російських поставок до калінінграда – рф може використовувати морський канал, проте це значно дорожче і довше.
У росії дуже болісно відреагували на рішення Литви, а з кремля зазвучали погрози та ультиматуми – чиновники звинуватили Вільнюс у “провокаційних заходах” та проявах “відкритої ворожості”, і пообіцяли вирішити ситуацію “будь-яким чином”.
Так, секретар ради безпеки рф микола патрушев, який прибув 21 червня до калінінграда, навіть перейшов до відкритих погроз на адресу литовців і пообіцяв: наслідки заходів, які найближчим часом вживатиме росія, “серйозно негативно вплинуть на населення Литви”.
“Якщо найближчим часом вантажний транзит між калінінградською областю та рештою території російської федерації через Литву не буде відновлений в повному обсязі, то росія залишає за собою право на дії із захисту своїх національних інтересів”, – заявили в російському мзс.
Захід нагадує про П’яту статтю
Як відомо, Литва є членом Північноатлантичного альянсу. І західні політики у відповідь на погрози рф поспішили про це нагадати.
“Литва є членом НАТО, – наголосив представник Держдепартаменту Нед Прайс. – Ми віддані зобов’язанням, які ми маємо перед НАТО. Це, зрозуміло, включає відданість Статті 5, яка є основою Альянсу”.
Відреагував на погрози кремля і президент Литви Гітанас Науседа. За його словами, країна готова до будь-яких недружніх кроків рф.
“Але я не вірю, що росія буде нам кидати виклик у військовому сенсі, тому що ми є членом НАТО”, – зазначив він.
Політик додав, що планує порушити питання транзиту до калінінградської області на саміті Альянсу, який відбудеться в Мадриді.
“Для нас не буде помилкою використовувати цей приклад, щоб показати, що таке росія насправді і які методи та погрози вона використовує для вирішення своїх проблем. Може, це охолодить голови тих, хто каже, що ми повинні допомогти рф зберегти обличчя, тоді як вона зухвало погрожує нам”, – заявив він.
А глава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав, що росії нема кого звинувачувати в ситуації, окрім себе.
“москва має звинувачувати лише себе за наслідки неспровокованого та невиправданого вторгнення в Україну. Ми вітаємо принципову позицію Литви та твердо підтримуємо наших литовських друзів”, – написав дипломат.
Що робитиме кремль?
Необґрунтовані загрози російського керівництва відродили побоювання Заходу щодо прямого зіткнення рф із НАТО. Це не дивно, адже в області калінінграда агресор наростив значну військову присутність – ядерне озброєння, Балтійський флот і десятки тисяч солдатів.
Після анонсу транзитної заборони на пропагандистському каналі кремля прозвучали однозначні заяви:
“Спроба ізоляції регіону – з точки зору міжнародного права – це фактично casus belli, термін, що означає формальний привід для оголошення війни”.
російський опозиціонер Михайло Ходорковський запевняє, що наступним кроком путіна може стати повітряна блокада Литви.
“Це дозволить російській авіації літати безпосередньо між росією та калінінградом. Тоді перед НАТО постає питання, що робити”, – пояснив він.
Риторика кремля також наштовхує на те, що росія може спробувати досягти своєї давньої стратегічної мети – захопити 100-кілометрову смугу території, відому як Сувалкський коридор, пише австралійське видання Financial Review. Він пролягає вздовж кордону Польщі та Литви, з’єднуючи калінінград із білоруссю.
Захоплення коридору не лише забезпечить російському диктатору володимиру путіну сухопутний міст у калінінградську область, а й відріже країни Балтії – Литву, Латвію та Естонію – від інших членів НАТО. Це ускладнить для Трансатлантичного альянсу їхній захист.
Авторитетний журнал Politico у своїй статті “Найнебезпечніше місце на планеті” наголошує: якщо путін таки наважиться “розширити війну в Україні до кінетичного протистояння з НАТО”, його першою метою стане саме Сувалкський коридор.
Водночас російський опозиціонер Ігор Ейдман сумнівається, що путіну вдасться втілити в життя свої мрії.
“Як кажуть, з’їсти він з’їсть, та хто ж йому дасть. Якщо росія нападе на Литву, то отримає у відповідь повномасштабну війну з НАТО. Враховуючи абсолютно ганебні дії російської армії в Україні, жодних шансів у кремля проти Альянсу немає”.
Сумнівається у спробі захоплення і Рамунас Шерпетаускас, командир роти Спілки стрільців Литви. За його словами, литовці не очікують на будь-які дії з боку росії, поки та зосереджена на війні в Україні.
За словами американського генерал-лейтенанта Бена Ходжеса, зараз росія навряд чи зможе зібрати необхідні для нападу на країни Балтії ресурси. Проте НАТО має скористатися можливістю та підготуватися до гіршого, зокрема, зміцнити протиповітряну оборону регіону та забезпечити кращу інтеграцію між місцевими силами та іншими членами Альянсу.
Найімовірніший варіант розвитку подій – від’єднання Литви від регіональної енергосистеми, заявив президент країни Гітанас Науседа. Йдеться про електричне кільце білорусі, росії, Естонії, Латвії та Литви, яке забезпечує синхронний режим роботи систем п’яти країн на єдиній частоті струму 50 Гц.
“Ми готові до недружніх дій з боку рф, таких як від’єднання від системи електромережі або інших…“, – заявив глава держави.
Литва мала намір вийти з кільця БРЕЛЛ і синхронізувати свою енергосистему з ЄС лише до 2025 року. Але минулого року країна встановила обладнання на лінії електропередачі з Польщею, щоб швидко під’єднатися до мережі континентальної Європи для страховки.
