Стратегічні наміри путінського режиму лишаються незмінними: знищення суверенітету України, повалення влади, заміна її на проросійську, захоплення нових територій, а не лише Донбасу й південних областей. Проте катастрофічний для російського суспільства та економіки перебіг бойових дій вносить корективи в найближчі плани російського керівництва та змушує до непублічних перемовин зі США та НАТО. Джерела, наближені до центрів прийняття рішень у рф, повідомляють, що напередодні Мадридського Саміту НАТО російські дипломати отримали завдання досягти певного узгодження позицій з Альянсом.
Як пише політичний аналітик Олександр Кочетков, росія готова піти на часткове виведення російських військ з окупованих територій України, окрім Криму, в обмін на зміну політичного керівництва в Києві. Про це, за його даними, було особисто наголошено під час крайньої розмови, яка відбулася 26 червня, між головою Служби зовнішньої розвідки рф сергієм наришкіним та директором Національної розвідки США Евріл Хейнс. Проте США категорично відкинули будь-які пропозиції, які передбачали зміну політичного керівництва України.
З різних джерел надходять підтвердження що у Вашингтоні російські пропозиції відкинули, попри суттєву ескалацію на фронті, яка в цей період якраз відбувалася на сході України. І хоча українські Збройні Сили вимушено відступили з Сєвєродонецька та Лисичанська, водночас по всій лінії фронту почалися успішні влучання по складам боєприпасів та командним пунктам окупантів.
Отримавши таку недвозначну відповідь, путін 7 липня робить заяву, яка вже стала мемом, про “ми ще не починали по-справжньому”. Одразу після цього росія активно сприяє розкрутці скандалу навколо заявив Вікторії Спартц, щоб, використовуючи політичне протистояння в США, завдати репутаційних втрат Україні. Також низка публікацій в західних ЗМІ, включно з сумнозвісною публікацією в Financial Times, мала на меті продемонструвати Вашингтону, що росія може впливати на внутрішньоамериканський порядок денний. Паралельно продовжується демонстрація готовності до поступок, як в перемовинах по зерну, так і щодо зменшення інтенсивності бойових дій.
Олександр Кочетков прогнозує, що “рф має намір до серпня-вересня 2022 року повністю захопити Донбас та запропонувати Україні мир на своїх умовах. Такі терміни пов’язані з наміром провести 11 вересня референдум про входження Херсонської області та так званих днр і лнр до складу рф. У випадку якщо Україна і Захід відмовляться змінювати владу в Україні, а спроби фізичного усунення Володимира Зеленського знову зазнають невдачі, росія готова шляхом мобілізації всіх людських і матеріальних ресурсів (втому числі й країн ОДКБ) захопити якомога більшу територію України, паралельно розраховуючи на більшу поступливість європейців через наближення зими та потребу в російських енергоресурсах”.
Також в цих планах враховується фактор американських виборів та наявність “друзів путіна” в обох таборах американського політикуму і використання американського фактора в тиску на Україну.
За інформацією різних джерел, остаточну стратегію подальших дій путін визначатиме після завершення липнево-серпневої кампанії на території Донецької й Луганської областей плюс південь України, щоб мати розуміння ресурсів, які в нього будуть на той момент наявні. Так само буде постійно активним переговорний трек, як наочна альтернатива картинки “кривавої бані”, яку путін сподівається створити. Але оскільки сценарій перемовин з рф на їх умовах для заходу й України є неприйнятним, найбільш ймовірною є суттєва ескалація найближчим часом та повне виснаження ресурсів на ведення активних бойових дій рф максимум до кінця поточного року.
