Новообраний Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв приїхав з офіційним візитом у Францію. Прикметно, що це був другий офіційний міжнародний візит Токаєва після інавгурації. Свій перший візит він очікувано здійснив до росії. Як пише міністр молоді і спорту України (2014-2019), член Ради засновників Всесвітньої антидопінгового агентства (ВАДА) (2020-2021) Ігор Жданов, програму візиту можна умовно розділити на дві окремі складові – економічну та політичну.
Про це пише InfoLightUA.
Остання при цьому мала як публічну, так і приховану частину. Точної інформації щодо розмов за закритими дверями наразі немає в жодного аналітика. Втім, є достатньо опосередкованих даних, за якими можна, принаймні, здогадуватися, про що саме там могла йти мова.
Цілком ймовірно, що під час перебування Токаева в Москві він міг отримати від путіна певні сигнали про можливі прийнятні для росії умови хоча б тимчасового “врегулювання” війни в Україні, які той попросив довести під час візиту до Франції лідерам західних країн. На користь цього припущення говорить той факт, що візит Токаєва до Франції був розтягнутий на два дні.
Крім того, в день завершення візиту Президента Казахстану до Франції Макрон одразу відбув із державним візитом до США, де 1-гo грудня провів зустріч з президентом Байденом. Цей візит був запланований заздалегідь.
Президент Франції вже заявив, що одразу після розмови з Байденом зв’яжеться з путіним.
Втім, його попередня оцінка розмови навряд чи втішає російського диктатора. Макрон чітко визначив, що “хороший мир” – це не той мир, який приймається лише однією зі сторін. З іншого боку, він дуже обережно висловився і про українські перспективи на перемогу.
На сьогодні зрозуміло одне: саме Президент Франції взяв на себе функцію посередника між зацікавленими сторонами: Росією, Україною, Америкою.
До речі, звертає на себе увагу факт, що 29 листопада кораблі та авіація збройних сил рф вийшли на бойові позиції для нанесення ракетного удару по території України. Втім, ці удари не були здійснені. Можна припустити, що такі дії були сплановані російською владою і можуть трактуватися, як “гра м’язів” перед переговорами. А відмова від нанесення удару подається, як черговий “жест доброї волі”.
Необхідно зазначити, що в публічному просторі немає жодних натяків на готовність західних союзників до будь-яких таємних переговорів.
Також варто згадати, що під час Петербурзького міжнародного економічного форуму Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віч-на-віч із російським президентом володимиром путіним заявив, що не буде визнавати “квазідержавні утворення” на Донбасі.
