Кремль почав процес запуску проєкту перемир’я, що схожого на 1-ші та 2-гі т.зв. “Мінські угоди”. Цей план має на меті одразу кілька стратегічних цілей: збереження легітимності путінського режиму на тлі воєнних невдач в Україні, юридичне закріплення захоплених територій України під контролем рф, розкол західної антипутінської коаліції, примушення України до перемир’я на кремлівських умовах.
Але головна мета – путінському режиму потрібна п’ятирічна передишка для підготовки та модернізації російської армії до нового вторгнення в Україну через 5 років
пише в своєму для Цензор.нет політолог Олексій Голобуцький.Росія навіть після 24 лютого 2022 року веде війну не за території, а за нашу свідомість. Її плани змінити владу у Києві за три дні провалилися ще наприкінці лютого минулого року, після цього РФ все сильніше втягується до війни з Україною, опинившись під масштабними санкціями та втративши імідж передбачуваного партнера. Плани використати потенціал України для подальшого загарбання Європи провалилися
йдеться в дописі директора Інституту світової політики Євгена Магди.Кремль сьогодні більш за все хоче передишки у війні, адже мобілізовані не спроможні вирішувати поставлені перед ними завдання, а “вагнерівці” швидко закінчуються через величезні втрати. Тому російські спецслужби запустили широкомасштабну кампанію під назвою “Мінськ-3”. Ні, мова не про “пакт про ненапад”, про який говорив Лукашенко минулого тижня, а про перемир’я на більш-менш тривалий термін, яке має закріпити нинішні територіальні загарбання Росією українських територій. Очевидно, що час перемир’я Росія буде використовувати для остаточного встановлення своїх порядків на окупованих територіях України.
Немає нічого нового з того що робить росія. І рано чи пізно можна легко вгадати до якого саме сценарію нас зараз штовхають. Проаналізуймо спільно все те, що відбувалося останні місяці та що може відбутися незабаром – йдеться в матеріалі “Україну штовхають до заморожування війни на умовах путіна – привид “Мінську-3” дослідницько-аналітичної групи Infolight.UA.
Що саме зараз найбільше потрібно росії? Очевидно що перепочинок. Бо перемогти у конвенційній війні сучасна російська армія Україну не може, сподівання на удари по інфраструктурі розбилися через рекордно теплу зиму та стійкість українців. Кремль і далі швидше по інерції здійснює спроби реалізувати цей сценарій, але вочевидь що в останній місяць зими в українців знайдуться сили встояти навіть за повного блекауту, тим більше кількість різних засобів виживання винахідливих українців набагато переважає зусилля ворога.
Зупинити постачання Україні зброї вони також поки не можуть, хоча на це спрямовані всі зусилля і тут шанси у ворога, вочевидь, є. Бо занадто довго кремль вирощував агентурні мережі, центри впливу та підгодовував корисних ідіотів в країнах ЄС, Британії та США. Не вірите — подивіться проєкт Useful Idiot: https://usefulidiot.info/.
Також здійснюються атаки на репутацію України, як зовнішніми гравцями, так і внутрішніми. Але я про це зараз писати не буду, це прямо сьогодні на наших очах розгортається. Проте в успіх не вірю: занадто маргінальними є ці спроби. А фактів нецільового використання західного озброєння чи коштів за весь час великої війни немає.
Тому єдиний вихід для путіна — змусити Україну піти на невигідне нам перемир’я. За алгоритмом, який було випробувано під час «Мінську-2». Ворог зараз ціною надзусиль спробує досягнути локального успіху, в ідеалі — якогось оточення, гучної перемоги. В крайньому разі — ще один наджорстокий ракетний удар. Обравши якісь нові, більш приголомшливі цілі. І через агентів впливу нам знову буде запропоновано нове прочитання старої пісні.
Неважко побачити й параметри цього «миру»: заморожування наявних кордонів, початок нескінченного перемовного процесу, поступове послаблення санкцій зі скасуванням найбільш болючих. Україні буде запропоновано зупинку бойових дій, відновлення частини енергетичної інфраструктури та примарну надію на повернення територій «мирним шляхом» через процес перемовин. Заходу запропонують зупинку війни та витрат на допомогу Україні, традиційно — дешеві енергоносії й бізнес замість війни. Власному народу — перемогу у вигляді «нових територій», «зупинки обстрілів Донбасу», «демілітаризацію» і «Захід встав на коліна перед могутністю росії».
Насправді ж це — пауза на відновлення, що років за п’ять знову атакувати Україну, з більш кращих стартових позицій і, відповідно, з більшими шансами на успіх. В кремлі пам’ятають досвід Афганістану, провал кампанію в якому в тому числі призвів до падіння комуністичного режиму. І пам’ятають досвід Чечні. Коли поразка в першій війні мала за собою перемогу у другій.
В України не буде більш кращих позицій для розв’язання російського питання аніж сьогодні. Ворог максимально слабкий. Допомога Заходу поки що тільки збільшується. На весну, вочевидь, є всі шанси піти в наступ з не меншим успіхом аніж восени. Тому не варто слухати тих, хто зараз пропонує пристати на російські пропозиції. Треба чітко показувати що за цим всім стоїть росія. Недарма розміняного медведчука змусили відпрацьовувати колись вкладені в нього гроші як збирача проросійського електорату.
Цього виборця в Україні більше немає. Підтримка ЄС і НАТО — 80-90%. Країна реформується і має всі шанси отримати членство бодай в ЄС. Хтось дуже потужний образився на Іран і допоміг Україні нещодавньою атакою. Танки та швидше за все західні літаки скоро будуть в Україні. Як і ПРО. Армія реформується під бойові умови. Не без проблем і атак ззовні, але прогрес очевидний.
