18 травня: Яке сьогодні свято

ДЕНЬ 449 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ – DAY 449 RUSSIAN AGRESSION

18 травня – Міжнародний день музеїв і Міжнародний день вакцини проти ВІЛ.

В Україні – День боротьби за права кримськотатарського народу, День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, День резервіста України, День вишиванки.

У США – День збройних сил. У Німеччині – День батька.

Православна церква вшановує пам’ять Ірини Македонської.

День вишиванки

Кожного третього четверга травня в Україні відзначається День вишиванки.

Українська вишивка – це один із видів національного мистецтва, пов’язаний із вишивкою вручну або за допомогою швейної машини візерунків та орнаментів на одязі (як чоловічому, так і жіночому, і дитячому), предметах домашнього вжитку (рушники, наволочки, скатертини).

Історія цього виду мистецтва дуже давня, а тому поряд із естетичною стороною, вишивка носила й характер окультний, пов’язаний із тим, що орнаменти і візерунки виконували функції оберегів. Звідси і різноманіття кольорів та видів орнаменту, де кожному з них надавався особливий сенс.

Особливе значення День вишиванки має саме сьогодні, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.

День вишиванки – подія, покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

День боротьби за права кримськотатарського народу

18 травня Україна і світ відзначають День пам’яті жертв депортації та геноциду кримськотатарського народу в річницю депортації 1944 року. Заснований 16 травня 2014 року.

З 18 до 20 травня 1944 року за рішенням Державного комітету оборони Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР проводилося виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР у Середню Азію. Офіційним обґрунтуванням для депортації кримських татар стали факти їхньої участі в колабораціоністських формуваннях, які в період Другої світової війни нібито виступали на боці нацистської Німеччини. При цьому серед депортованих було багато кримських татар, які воювали в частинах Червоної Армії. Багато кримських татар евакуювалися ще до окупації німцями Криму і не могли бути колаборантами, однак після повернення з евакуації їх все одно депортували.

Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб, майже 200 із них загинули в дорозі.

День резервіста

До військового резерву належать громадяни країни, які поєднують військову кар’єру і цивільну. Вони не входять до складу постійних збройних сил, але перебувають у бойовій готовності та залучаються під час мобілізації проти військового вторгнення або на тотальну війну. Завдяки наявності резерву країни можуть скорочувати військові витрати в мирний час, зберігаючи при цьому збройні сили в бойовій готовності.

День встановлено 19 квітня 2019 року, Президентом України Петром Порошенком, з огляду на важливу роль резервістів у справі захисту країни, її незалежності та територіальної цілісності, їхню готовність у будь-який час стати до лав Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою подальшого розвитку сучасних військових традицій, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Міжнародний день музеїв

Сьогодні у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день музеїв. Свято було встановлено одинадцятою генеральною конференцією Міжнародної ради музеїв у 1977 році.

У багатьох містах світу раніше традиційно проводили приурочену до дня музеїв так звану “Ніч музеїв”. Зазвичай таку ніч оформляли у вигляді фестивалю або квест-вечірки, і проводили в ніч із суботи на неділю в найближчі до Міжнародного дня музеїв вихідні. Цього року, через розв’язану Росією війну, ніч музеїв не відбудеться. Але приєднатися до свята можна віртуально – такого роду екскурсії пропонують уже всі провідні музеї у світі, зокрема й українські.

Міжнародний день вакцини проти ВІЛ

18 травня 1997 року президент США Білл Клінтон виголосив промову перед випускниками Державного університету Моргана в Балтіморі. У своїй промові він закликав встановлювати нові цілі в епоху науки і технології. Серед них він назвав розробку вакцини проти СНІДу, заявивши, що лише по-справжньому ефективна вакцина проти ВІЛ може знищити загрозу СНІДу.

У 1928 році почався розгляд “Шахтинської справи” про антирадянську змову інженерів Донбасу

18 травня 1928 року почалися судові засідання у так званій “Шахтинській справі”. Вони тривали 41 день і закінчилися масштабною чисткою – “знищенням” технічної інтелігенції України.

У Шахтинському районі Донбасу велику групу керівників і фахівців різних ланок вугільної промисловості обвинувачували в умисному шкідництві та саботажі.

Було заарештовано кілька сотень людей. 82 людини були засуджені в позасудовому порядку. 53 підозрюваним було висунуто обвинувачення в організації “економічної контрреволюції в Донбасі”. 11 осіб отримали вищу міру покарання у вигляді розстрілу.

Ще цього дня:

1917 – У Києві розпочався I Всеукраїнський військовий з’їзд;

1920 – Всеукраїнська православна Церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною;

1944 – Депортація кримських татар. Загалом із Криму за постановою Державного Комітету Оборони СРСР на спецпоселення було вивезено понад 100 тисяч кримських татар;

1949 – Відкрито перший у Нью-Йорку вертолітний майданчик;

1953 – Американська льотчиця Жаклін Кокран стала першою у світі жінкою, яка подолала на літаку звуковий бар’єр;

1974 – Індія стала шостою державою, яка отримала атомну зброю;

1980 – Відкрито Івано-Франківський художній музей;

1990 – У Франції встановлено рекорд швидкості поїздів (515,3 км/год);

1997 – Ірландка Бріджит Діррен отримала диплом з відзнакою Національного університету у віці 102 років (світовий рекорд);

1999 – Уряд Канади після тривалих дискусій заявив, що він не регулюватиме і не контролюватиме Інтернет у країні;

2005 – Ратифікацією Оттавської конвенції Україна остаточно зобов’язалася позбутися п’ятого найбільшого арсеналу протипіхотних мін у світі.

Церковне свято

Цього дня православна церква вшановує пам’ять Ірини Македонської, яка стала першою жінкою, шанованою в лику великомучеників. Вона народилася в 1 столітті в сім’ї язичника Лікінія, правителя однієї з областей Македонії. Її навчанням опікувався наставник Апеліан, який був християнином, хоча й приховував це.

Згодом дівчина й сама прийняла християнство. Коли її батько залишив свій пост, на його місце прийшов інший правитель – Седекія, який почав гоніння проти християн. Катувань зазнала й Ірина, проте тортури не заподіяли їй шкоди. Вона прожила довге життя, уславившись здатністю зцілювати хворих.

Іменини: Олександра, Ірина, Яків.