У Бородянській громаді на Київщині планують розвивати багатофункціональні забудови, які поєднуватимуть житлові, комерційні та рекреаційні простори, а також перетворювати порожні будівлі на громадські центри, центри професійної підготовки і інші центри соціальних послуг.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії “Слуга народу” Олену Шуляк.
Крім цього, планується визначити території для ущільнення та заселення. Йдеться одразу про декілька сіл.
Все це – частина пов’язаних з населенням і ВПО стратегічних заходів, передбачених програмою комплексного відновлення (ПКВ) громади, днями презентованою її органами місцевого самоврядування, повідомила
За її словами, ці та інші стратегічні заходи, передбачені програмою комплексного відновлення (ПКВ), мають на меті покращити якість життя в Бородянській громаді та заохотити жителів залишатися на її території. Основні дії охоплюють зміцнення місцевої інфраструктури – зокрема, охорони здоров’я, освіт та громадський транспорт, інтегруючи це покращення у ширшу економічну стратегію, яка сприяє створенню робочих місць і розвитку місцевого бізнесу.
Шуляк зазначила, що особливу увагу у програмі комплексного відновлення Бородянської громади приділили визначенню територій для ущільнення та заселення у населених пунктах у зоні впливу головного транспортного коридору. Йдеться, зокрема, про такі села як Загальці, Нова Буда, Дружня, Пилиповичі.
“Місцева влада розуміє, наскільки важливо забезпечити ці населені пункти необхідними послугами для підтримки зростання населення, а також консолідувати населення в населених пунктах у зоні впливу інших транспортних коридорів, приміром у селах Майданівка, Нова Гребля, Нове Залісся, Шибене, Мирча та Качали”, – додала голова комітету місцевого самоврядування.
Вона також повідомила, що у громаді планують сприяти спорудженню багатофункціональних забудов, які будуть поєднувати житлові, комерційні та рекреаційні простори. Це, на думку місцевої влади, буде забезпечувати більшу залученість громади, стимулюватиме місцеву економічну діяльність і зробить ці території більш привабливими для молоді та ВПО, додала Шуляк.
“Створюючи динамічну, взаємопов’язану громаду з широкими можливостями для працевлаштування, відпочинку та соціальної активності, Бородянка може сприяти тривалому поселенню мешканців на своїй території та знизити відтік населення”, – наголосила Шуляк.
Водночас, ефективність цих заходів неможливі без покращення рівня надання послуг у громаді. Відтак, необхідні стратегічні заходи, спрямовані на збільшення доступу до охорони здоров’я та освіти, особливо в недостатньо забезпечених і віддалених населених пунктах.
“Крім того, доступність покращиться і за рахунок розширення маршрутів громадського транспорту та оптимізації графіків руху, що дозволить жителям віддалених сіл легше добиратися до медичних закладів. Також наявні центри соціальних послуг громади будуть модернізовані, аби відповідати вищим стандартам, забезпечуючи якісне надання послуг усім мешканцям. Це передбачає перетворення порожніх будівель на громадські центри, центри професійної підготовки або інші центри соціальних послуг, які відповідають місцевим потребам”, – повідомила голова Комітету містобудування.
Наостанок вона додала, що усі заходи, передбачені ПКВ Бородянської громади, узгоджуються зі стратегічними цілями та оперативними цілями Стратегії розвитку Київської області на 2021–2027 роки, затвердженої ще у 2019 році, а також із пріоритетними напрямами інвестування у Бородянській громаді згідно з планом “Бородянська селищна територіальна громада, 10 років відновлення. План на 2024–2034 роки”.
Нагадаємо, у Бородянській громаді Київської області планують розпочати будівництво соціального житла для медиків і освітян. Наразі там для цього вже оформлюють у комунальну власність земельну ділянку площею 80 соток.
Поява в Україні такого житлового фонду передбачена законопроєктом №12377 – “Про основні засади житлової політики”, ухвалення якого очікують до кінця 2025 року, оскільки це є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Юкрейн Фасіліті.
