Дієго було визначено як одного з останніх представників галапагоських черепах, передає УНІАН.
Порятунок рідкісних видів тварин від вимирання є досить важким завданням, з яким, на жаль, не завжди вдається впоратися. Проте для одного виду слонових черепах рішення прийшло у вигляді особливо велелюбної особини зі схильністю до завзятості.
Еволюційний біолог з Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для Forbes розповів, як самець на ім’я Дієго зміг врятувати цілий вид черепах від вимирання. До того, як він почав свою “операцію з порятунку” галапагоських черепах, фахівці налічували всього близько 15 представників цього виду.
Біолог поділився, що Дієго народився понад століття тому і був перевезений до зоопарку Сан-Дієго в 1930-х роках. Пізніше вчені визначили його як одного з останніх представників галапагоських черепах.
Протягом наступних чотирьох десятиліть він народив близько 900 нащадків і допоміг врятувати свій вид від вимирання, зазначив Треверс.
Біолог нагадав, що до 1960-х років залишилося всього 12 самок і 3 самці галапагоських черепах. Цей вид був близький до вимирання, через що дирекція Галапагоського національного парку зважилася на сміливий експеримент.
У 1976 році було запущено програму розведення і репатріації в неволі, сподіваючись за допомогою науки і завзятості повернути назад багатовіковий процес вимирання галапагоських черепах.
Уже 1977 року Дієго відправили назад на Галапагоси, де він вилупився, щоб він приєднався до програми розмноження, додав біолог. Самець миттєво став зіркою ЗМІ, якому приписували порятунок виду за допомогою однієї лише сили лібідо.
Біолог зазначив, що за яскравими заголовками газет ховалася справжня правда з порятунку виду. Дієго приніс понад 900 нащадків, але на його частку припало близько 40% від загального обсягу програми.
За порятунок галапагоських черепах варто дякувати самцеві, відомому як E5, наголосив біолог. Він був тихішим і яскравішим представником свого виду, але в підсумку став батьком майже 60% потомства в рамках програми.
До моменту завершення програми 2020 року на Еспаньолі мешкало понад 2 300 черепах. За даними дослідження, опублікованого в жовтні 2014 року в журналі PLOS One, цю популяцію вже вважали безпечною і такою, що самопідтримується, оскільки приблизно 50% черепах, випущених на волю з 1975 року, були живі й у 2007 році. Після цього Дієго і E5 відправили назад у дику природу.
Панцири черепах можуть дати інформацію про радіоактивне забруднення
Раніше вчені виявили, що панцири черепах можна використовувати для вивчення радіоактивного забруднення. Дослідники зосередили свою увагу на черепахах з місць ядерних випробувань.
Вчені з’ясували, що шари панцирів можна використовувати як часову позначку періодів ядерних опадів, так само, як кільця дерев можуть дати уявлення про клімат Землі, а керни льоду – про температуру в минулому.
