В четвер, 29 травня, у Полтаві відбулося виїзне засідання Українського безпекового клубу. Учасниками заходу стали військовослужбовці, ветерани, науковці, волонтери, представники місцевого самоврядування та бізнесу, історики та експерти.
Дискусію модерували голова УБК Юрій Гончаренко та координатор полтавського осередку УБК Віталій Мірошниченко. Військові та громадські діячі підняли важливі питання захисту прав ветеранів, внутрішньо-переміщених осіб, звернули увагу на військово-патріотичне виховання молоді. Учасники заходу обговорили виклики, які виникають через демографічну ситуацію, фактори зміцнення соціальної згуртованості, питання національно-патріотичного виховання, а також концепцію оборонної демократії, що передбачає непохитну відданість демократичним цінностям із реалістичним підходом до безпекових викликів.
Координатор полтавського осередку УБК Віталій Мірошниченко
У заході взяли участь ректор Полтавського інституту бізнесу Сергій Лавриненко, голова Полтавської обласної федерації греко-римської боротьби Рустам Азізов, активістка, вдова ветерана російсько-української війни Марина Дорошенко, ветеран, екс-депутат Оржицької районної ради, приватний підприємець та громадський діяч Максим Холоша, ветеран, доброволець Ігор Сліпуха, ветеран Роман Павліченко, заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага, депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль, приватний підприємець Тетяна Сідерка, керівник проекту з допомоги ВПО БФ “Карітас Полтава” Анжеліка Кірічко, депутат Полтавської обласної ради Олексій Матюшенко, волонтер, приватний підприємець Жанна Титаренко, підполковник, заступник начальника коледжу з психологічної підтримки персоналу Військового коледжу Олександр Єрмоленко, військовий-доброволець, переселенець Дмитро Калінін та інші.
Жваву дискусію викликала доповідь координатора Ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексія Івашина щодо демографічної ситуації в Україні та шляхів її покращення. Олексій Івашин наголосив на демографічних проблемах України, котра стикається з серйозною демографічною кризою через війну, еміграцію, низьку народжуваність і високу смертність. У ХХ столітті країна мала великий демографічний потенціал, але його підірвали війни, репресії, голодомори та еміграція. З 1990-х років почалося стрімке скорочення населення. На 1993 рік — 52 млн, у 2021 — близько 36 млн.
Повномасштабна війна, розпочата Росією проти України, завдала катастрофічного удару по демографії України. Її вплив є багатовимірним і включає перш за все прискорене зниження народжуваності, зростання смертності та масову міграцію. Після 2022 року ситуація значно погіршилася: за оцінками, населення скоротилось до 28 млн, народжуваність різко впала, а медіанний вік перевищив 45 років. Прогнозується подальше скорочення й старіння населення, можливо — до 17–18 млн осіб до 2050 року. «Тобто за гіпотетичних умов відсутності еміграції та імміграції з України з кожним поколінням населення скорочуватиметься майже вдвічі!» – наголосив ветеран.
Олексій Івашин також запропонував, щоб найважливіші підходи до вирішення проблем були основою для формування програми дій Громадсько-військового руху, ініціативну групу з формування якого він очолює. Він додав, що все це є елементом концепції оборонної демократії, котра передбачає збереження демократичних процедур та стандартів в умовах війни, зміцнення єдності між різними верствами суспільства, підтримку Сил оборони й виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей. «Україна повинна будувати міцну систему безпеки і зробити оборону країни головним пріоритетом усього суспільства», – підкреслив він.
Крім цього, Олексій Івашин акцентував на системно-бюрократичній проблемі: коли військовий служить в армії – він перебуває у підпорядкуванні Міноборони, але коли він отримує інвалідність – цим займається МСЕК, яка є частиною цивільної структури та департаментом місцевої влади. Цивільна структура часто не розуміє всієї проблематики, не має для цього відповідного ресурсу і звідси виникає чимало конфліктів, затягування часу й проблем із наданням людям заслуженого статусу інвалідності. Щоб це виправити – необхідні зміни в нормативно-правовій базі та структурні зміни у вигляді переведення МСЕК до військових відомств.
Олексій Івашин також запропонував, щоб найважливіші підходи до вирішення проблем були основою для формування програми дій Громадсько-військового руху, ініціативну групу з формування якого він очолює. Він додав, що все це є елементом концепції оборонної демократії, котра передбачає збереження демократичних процедур та стандартів в умовах війни, зміцнення єдності між різними верствами суспільства, підтримку Сил оборони й виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей. «Україна повинна будувати міцну систему безпеки і зробити оборону країни головним пріоритетом усього суспільства», – підкреслив він.
Голова Українського безпекового клубу Юрій Гончаренко пообіцяв присутнім допомогу у вирішенні проблем з експертним оцінюванням функціонального стану особи на загальнодержавному рівні. «Реформа МСЕК недосконала, але є прямий контакт з її авторами і зворотний зв’язок від них. Тому можна формувати пропозиції щодо вдосконалення і очікувати що вони будуть як мінімум почуті, а в певних аспектах – реалізовані» – відзначив експерт.
Голова УБК Юрій Гончаренко, координатор полтавського осередку УБК Віталій Мірошниченко та координатор Ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин
Військовий Роман Павліченко звернув увагу на те, що на четвертий рік війни за незалежність квартирний облік для ветеранів досі є великою проблемою. Місцева влада ОТГ часто не володіє інформацією і не знає скільки ветеранів у них є, чого вони потребують, яка у них забезпеченість житлом, скільки ветеранів в межах ОТГ з інвалідністю та чи потребують вони особливих житлових умов. Ця робота системно в країні не ведеться.
Військовий наголосив, на необхідності підвищення грошових виплат ветеранам-інвалідам. Адже коли інвалід ІІ-ї групи отримує 12 тис. грн і часто – нерегулярно – цього недостатньо для потреб людей у такому становищі. Також військовий звернув увагу на проблемні аспекти реабілітації ветеранів, котра повинна бути системною. В багатьох ОТГ ця робота ведеться дуже погано і бракує фахової юридичної допомоги.
Ветеран війни та військовий Ігор Сліпуха підняв питання щодо неефективної системи військових нагороджень. Люди які воювали часто не отримують заслужених нагород, або взагалі жодних нагород. Проблема ситуації полягає, в тому числі, й в площині деталізації військових статутів. Там часто міститься багато загальних фраз і немає чітко прописаних критеріїв: яка нагорода за які заслуги присвоюється.
Військовий також наголосив на необхідності вирішення проблеми виведення військових поза штат, що є незаконним, але досі інколи практикується деякими військовими частинами. Проблемним моментом є відмова у грошових виплатах пораненим військовослужбовцям, якщо вони мали перерву в лікуванні хоча б один день. Цим часто маніпулюють недобросовісні медики, котрі змушують військових виписуватися або відправляють захисників в інший стаціонар. Але через цю перерву військовослужбовець не отримує належних йому коштів, адже гроші платяться за умов безперервного лікування. Ігор Сліпуха вказав на необхідність змін у нормативно-правовій базі, щоб унеможливити бюрократичну недбалість у ставленні до наших оборонців.
Керівник проекту з допомоги ВПО БФ “Карітас Полтава” Анжеліка Кірічко вказала на невирішені проблеми ВПО на Полтавщині з житлом, роботою та можливостями психологічного відновлення. Одним з недоліків активістка назвала відсутність реабілітаційних центрів саме для внутрішньо-переміщених осіб.
Депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль звернула увагу на критичну нестачу працівників соціальної роботи в місцевих ОТГ. Депутатка озвучила проблеми, які виникають у соціальних працівників в їх роботі, а також ситуацію з тим, що багато даних опинилися у частково відкритому доступі, що становить проблему для їх власників. Активістка вказала на дуже низьку зарплату людей настільки відповідальної соціальної галузі, котра передбачає шкідливі й важкі умови праці. Працівники з соціальної роботи працюють з неблагополучними сім’ями, з агресією, є загроза зараження туберкульозом чи інші небезпеки, котрі загрожують життю та здоров’ю. Депутатка наголосила, що в соцпрацівників дуже багато обов’язків і насправді дуже мало повноважень.
Активістка і вдова загиблого героя Ігоря Дорошенка Марина Дорошенко звернула увагу на необхідність виховання патріотизму серед молоді на конкретних прикладах. Та відзначила певні кроки місцевої влади Полтави для увічнення пам’яті її чоловіка, котрий загинув при обороні України. Зокрема – було названо вулицю у місті на честь героя Ігоря Дорошенка. Однак активістка підкреслила, що зазвичай, лише власна ініціатива та громадянська активність стимулює державу реагувати на виклики і вирішувати проблеми людей та цілих соціальних верств. Двері відчиняють лише тим, хто в них стукає – наголосила Марина Дорошенко.
Тетяна Сідерка наголосила на проблемах безпеки освітньо-виховного процесу під час війни. Наразі, владою тут зроблено дуже недостатньо, а діти часто наражаються на небезпеку – зазначила Тетяна Сідерка. Також підприємиця озвучила пропозиції щодо зміни нормативно-правової бази та реорганізації роботи місцевої влади і закладів освіти в напрямку підвищення безпеки молодого покоління українців.
Дмитро Калінін навів свій приклад успішної розбудови бізнесу, коли в 2014 році він з дружиною переїхав з окупованої Макіївки до Полтави.
Заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага акцентував на гострій проблемі курсу Базової загальновійськової підготовки (БЗВП), котрий у вітчизняних навчальних закладах вкрай погано організований, страждає від незадовільного матеріального забезпечення і, що найгірше – не відповідає статуту ЗСУ, що є кричущою безвідповідальністю. Українських цивільних та підлітків вчать не тому, що потрібно в армії, а практикують застарілі методи. Валерій Кулага закликав вжити невідкладних заходів для забезпечення належної підготовки української молоді у відповідності до вимог часу.
Виїзне засідання Українського безпекового клубу
Увагу присутніх привернуло питання створення дієвої територіальної оборони, а також помилки, які були допущені в 2022 році, коли злагоджені групи добровольців, що брали участь у відбитті першої навали ворогу на початку повномасштабного вторгнення, були розкидані по різних підрозділах Сил оборони України. Учасники засідання Українського безпекового клубу також обговорили проблеми та перспективи територіальної оборони в Україні, зокрема піддали критиці хаотичний процес розформування добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ). Однак військові підкреслили правильність самого курсу на розформування ДФТГ, котрі подекуди стали корупційними гаванями для людей, котрі уникають реальної служби і їхня ефективність в умовах сучасної війни вже наблизилася до нуля. На думку присутніх, в майбутньому, якщо у воєнних діях буде пауза, треба відновити та вдосконалити систему територіальної оборони з метою постійного тренування та злагодження захисників.
Український безпековий клуб – майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.
