Пандемія коронавірусу залишила слід не лише в економіці, медицині та суспільному житті, а й, як тепер доводять учені, у структурі мозку. Нове дослідження виявило: навіть ті, хто не перехворів на COVID-19, зазнали змін.
Зміни вказують на прискорене старіння мозку в середньому на 5,5 місяців. Причини – стрес, соціальна ізоляція та різкі зміни способу життя під час карантину. Деталі розповіло видання NewScientist, передає OBOZ.UA.
Мозок старів, навіть якщо ви не хворіли
Команда під керівництвом Алі-Рези Мохаммаді-Неджада з Ноттінгемського університету проаналізувала понад 15 тисяч знімків мозку за допомогою моделі машинного навчання. Мета – визначити, як змінюється структура мозку з віком і чи вплинула пандемія на ці процеси.
У фокусі опинились 996 добровольців: частина проходила сканування ще до березня 2020 року (до оголошення локдауну), інша – після. Різниця між знімками становила в середньому три роки. Щоб уникнути спотворень, вчені ретельно підібрали пари учасників за віком, статтю та загальним станом здоров’я.
Пандемія викликала зміни в сірій та білій речовині мозку
Результати вразили: мозок людей, які жили під час пандемії, виглядав старішим у середньому на 5,5 місяців, ніж мозок тих, хто проходив сканування до 2020 року. Зміни торкнулися як сірої речовини, відповідальної за обробку інформації, так і білої речовини, що забезпечує комунікацію між різними зонами мозку.
Це прискорене старіння фіксувалося навіть у тих, хто не хворів на COVID-19, що дозволяє припустити: вплив мав не сам вірус, а психологічні й соціальні наслідки пандемії.
Хто постраждав найбільше
Особливо виражені зміни спостерігалися серед чоловіків та тих, хто опинився в складному соціально-економічному становищі під час пандемії. Стрес, ізоляція, втрата роботи чи життєвого ритму – все це могло мати кумулятивний ефект на здоров’я мозку.
Чи можна повернути все назад
Попри тривожні висновки, дослідники висловлюють обережний оптимізм: деякі структурні зміни можуть бути частково оборотними. Для цього, ймовірно, знадобляться психологічна підтримка, активне соціальне життя, фізична активність і здоровий сон.
Також науковці визнають обмеження дослідження – вибірка не включала найуразливіші верстви населення, тож масштаб впливу пандемії на мозок може бути ще серйознішим, ніж наразі встановлено.
Раніше OBOZ.UA розповідав, скільки треба ходити, щоб уникнути хронічного болю у спині.
