Найбільшим здобутком НАБУ і САП в загальній системі правосуддя була неможливість домовитися з ними, вони стали першим непідкупним правоохоронним органом, вважає адвокат, керівник юридичної компанії “Ріяко і Партнери” Євген Ріяко.
“Найбільший здобуток НАБУ і САП це неможливість з ними домовитися, або простіше сказати “порішати”. Цей фактор дуже подобався адвокатам та громадянам у цілому. За 35 років незалежності вперше з’явився непідкупний правоохоронний орган, який системно бореться проти корупції та розкрадань бюджету у найвищих ешелонах влади. Якщо б не ці правоохоронні органи, ми б ніколи не почули про затримання голови Верховного Суду, міністрів чи голів інших центральних органів влади”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна“, коментуючи ухвалення скандального закону №12414.
Ріяко зазначив, що адвокатська спільнота давно вже побачила тренд на бажання укладання угод між слідством та підзахисними.
“Якщо справді клієнт скоїв злочин, він бачив, що “порішати” ні під час слідства, ні в суді неможливо. Також бачив, що ВАКС слухає справи за таким принципом: якщо злочин був, то жодні доводи адвокатів не допоможуть, і обвинувачений отримує від 6 років реально з конфіскацією майна та обов’язком компенсувати збитки. Таким чином, приблизно 70% клієнтів погоджувалися йти на угоду, визнавали провину, сплачували збитки державі, донатили на ЗСУ. Завершувалася така історія вироком, але без покарання за ґратами. Якщо ж людина була невинна, вона абсолютно реально могла розраховувати на виправдувальний вирок у суді”, – сказав він.
За даними Ріяко, 70% розкритих НАБУ злочинів завершувалися визнанням провини і реальним відшкодуванням збитків, і лише 30% звинувачених боролися за виправдувальні вироки.
Натомість, за його словами, в інших правоохоронних органах приблизно 5% справ йдуть на угоду, а інші 95% затягуються в судах на 5-10 років і потім завершуються або закриттям справи через те, що спливли строки, або вироком без реального строку покарання (з умовним строком), але здебільшого для держави – без компенсації збитків.
“Тому вся юридична спільнота стала горою за існуючі антикорупційні органи. Звичайно до НАБУ і САП були претензії. Це і зливи інформації, і суперечні угоди у кримінальних справах та інші претензії до окремих працівників цих структур. Утім, ідеального нічого не буває, і позитивні надбання були набагато вищі, ніж ці негативні моменти”, – сказав він.
При цьому Ріяко назвав “страшними речами” закріплене прийнятим законопроєктом право генпрокурора забирати справи у НАБУ/САП і передавати розслідувати їх іншим органам (ДБР, СБУ, нацпол, БЕБ), що дає можливість “не давати розслідувати справи проти “поважних” людей”.
До того ж “страшним” наслідком, на думку юриста, є закріплення у КПК ще більше можливостей приходити на обшуки без ухвали суду.
“Якщо бути чесними, то нові зміни роблять непотрібним звертатися до суду за санкцією на обшук. Для правників ці зміни прозвучали як кінець світу. Це навіть не рівень януковщини та пшонковщини – це просто дно та розтоптання ст.1 Конституції України, де зазначено, що ми правова держава”, – підкреслив Ріяко.
