Євросоюз (ЄС) надаватиме тимчасовий захист українським біженцям від війни до березня 2027 року. Тому Україна координує з європейськими партнерами подальші кроки, щоб процес поетапного завершення дії Директиви ЄС про тимчасовий захист був справедливим, передбачуваним і заснованим на повазі до вибору людей, передає OBOZ.UA.
Про це на панельній дискусії Центру європейської політики в Брюсселі заявила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська. Вона наголошує, що в будь-якому разі всі громадяни України в ЄС мають почувати себе частиною європейського майбутнього.
Спільний план України та ЄС
“Наша спільна робота з ЄС щодо майбутніх змін для українців базується на трьох ключових принципах: єдності, гідності та партнерстві. Єдність це про підтримку зв’язку українців із Батьківщиною, один з одним і з Європою”, – сказала Гавронська.
Вона нагадала, шо українці за кордоном беруть активну участь у житті країн, які їх прихистили, а не є тягарем для них. Але, щоб і ті громадяни, які вирішать залишитися в ЄС, і ті, хто повернеться додому, відчували себе частиною європейського майбутнього, Україна та Євросоюз повинні працювати разом.
“Ми дуже вдячні державам-членам за допомогу нашим людям і за те, що вони надали їм прихисток. Тепер час дивитися вперед – як ми можемо перейти від тимчасового захисту до сталих політик, заснованих на партнерстві“, – наголосила вона”, – наголосила заступниця голови Мінсоцу.
Ілона Гавронська також наголосила на важливості соціальної згуртованості українців як за кордоном, так і в Україні. За її словами, це необхідно для побудови зв’язків на різних рівнях: між людиною і громадою, сім’єю і державою, громадою і державою. Це, своєю чергою, сприяє ефективній реінтеграції українців після повернення з-за кордону.
Що вже готують окремі країни ЄС
Як повідомляє “Радіо Свобода”, не чекаючи 2027 року, деякі держави ЄС вже почали пропонувати українцям змінювати статуси. Зокрема Польща, яка прихистила майже 1 млн українців, пропонує трирічний дозвіл на проживання тим, хто перебуває під тимчасовим захистом упродовж року. Причому, щоб його отримати, пропозиція від роботодавця не потрібна.
В Чехії, яка також є одним з лідерів за кількістю прийнятих біженців, повернули умови, що діяли до 2022 року. Тобто тепер можливість змінити статус є лише у біженців, які є висококваліфікованими працівниками.
Також довгострокове перебування українців після згортання захисту обговорюють і в Німеччині, де прийняли найбільше біженців – понад 1,23 млн. За даними місцевих посадовців, на німецькому ринку праці вже інтегрувалися понад третина українців.
Раніше OBOZ.UA вже повідомляв про поляризацію європейського населення у питанні українських біженців. Як змінилося ставлення європейців до громадян України від початку повномасштабної війни, читайте в матеріалі на нашому сайті.
