Металургійні компанії Interpipe та “Метінвест” планують збільшити випуск сталі у 2026 році у порівнянні із 2025 роком. Це зумовить збільшення споживання металобрухту, дефіцит якого й так спостерігається на внутрішньому ринку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інформацію топ-менеджерів компаній, представлену під час конференції Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), яка відбулася 28 листопада, передає УНІАН.
Плани компанії Interpipe
Компанія Interpipe планує відновити виплавку сталі на заводі “Інтерпайп Сталь” в кінці грудня після вимушеної, аварійної, тимчасової зупинки підприємства та збільшити обсяги виплавки у наступному році. “В планах компанії – до кінця року ми повинні мати сталь”, – сказав голова правління “Інтерпайп Дніпровтормет” Валентин Макаренко.
Доволі значні обсяги сталі, які було заплановано виробити у цьому році, будуть перенесені у плани наступного року. Це вимагатиме постачання додаткового ресурсу металобрухту на завод “Інтерпайп Сталь”.
“Порівняно з попередньою програмою, наші плани на 2026 рік будуть ще збільшені щодо споживання і потреби в металобрухті”, – сказав Макаренко.
Виробнича програма “Метінвесту”
Присутній на заході генеральний директор компанії “Метінвест-Ресурс”, яка відповідає за забезпечення брухтом підприємств групи “Метінвест”, Іван Ковалевський сказав, що компанія працьовує у запланованому форматі, навіть зі збільшенням обсягу виплавки – на 300-500 тисяч тонн у 2026 році. “Споживання (брухту – ред.) у нас планує зростати”, – додав Ковалевський.
Дефіцит брухту на внутрішньому ринку
Обидва спікери підкреслили, що на сьогодні на внутрішньому ринку спостерігається дефіцит брухту, який необхідний сталеплавильним підприємствам для виконання планів щодо збільшення виплавки сталі.
Спираючись на статистику “УАВтормет”, Валентин Макаренко сказав, що хоча компанія Interpipe знизила використання металобрухту у цьому році, навіть за таких умов загальне споживання металобрухту по країні зросло на 100 тисяч тонн за 10 місяців цього року у порівнянні із січнем-жовтнем попереднього року
“Якби Interpipe працював на повну силу, то було б не плюс 100 тисяч тонн за ці періоди до минулого року (а набагато більше – ред.)”, – додав Макаренко. Брухтозаготівельним компаніям було б складно забезпечити ринок такими великими обсягами.
Ковалевський навів інший доказ дефіциту брухту на внутрішньому ринку – брухтозаготівельні компанії не повністю виконують плани перед “Метінвестом” по кількості відвантаженого брухту, відповідно до вже укладених договорів.
“Невиконання планів від всіх компаній (бурхтозаготівельників – ред.) – 89 тисяч тонн… Якщо у нас такий “профіцит”, чому вони щомісяця недовиконують свої зобов’язання, які беруть на себе?” – додав Ковалевський.
Статистика ринку металобрухту
За січень-жовтень 2025 року заготівля металобрухту в Україні становила 1,7 млн тонн, що на 16% більше показника минулого року, свідчать дані асоціації “УАВтомет”. При цьому, споживання брухту металургійними підприємствами склало майже 1,3 млн тонн.
Обсяг експорту за 10 місяців цього року становив 345,2 тисяч тонн. У порівнянні до аналогічного періоду минулого року експорт металобрухту виріс у 1,5 рази. При цьому, виробництво сталі скоротилося на 5% – до 6,1 млн тонн.
Нагадаймо, за 9 місяців 2025 року експорт брухту чорних металів зріс на 54% – до 311,8 тисяч тонн, що є більшим показником за весь 2024 рік.
12 листопада на сайті “Урядовий портал” був опублікований проект постанови Кабміну про квоти на експорт-імпорт товарів у 2026 році. Для експорту групи 7204 (брухт чорних металів) пропонується встановити квоту на нульовому рівні.
Коментуючи проект урядової постанови, голова профільної асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков, сказав, що обсяги експорт брухту вже давно набули характеру економічної загрози, адже це створює ризики для роботи сталеплавильних заводів. Зокрема, український брухт постачається на заводи Індії та Туреччини, які є одними із найбільших покупців російських енергоносіїв. Каленков додав, що експорт брухту – це найпримітивніша модель економіки, адже продаж за кордон готової сталевої продукції дає у 8-10 разів більше надходжень в економіку, ніж експорт брухту.
