Касаційний цивільний суд (головуюча суддя Світлана Карпенко) у складі Верховного Суду частково задовільнив позов сина колишнього начальника міліції Святошинського району Києва Анатолія Миколайця Дмитра. “Служителі Феміди” вирішили тимчасово призупинити виконання рішення суддів попередніх інстанцій щодо зносу незаконного ресторану у Національному парку “Голосіївський”.
Про це йдеться в опублікованій ухвалі по справі №759/2826/23. Саме після серії публікацій OBOZ.UA Святошинська окружна прокуратура міста Києва подала позов проти Миколайця та захистила власність держави. Дмитро Миколаєць програв суд першої та апеляційної інстанції, а ще у вересні минулого року подав позов до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.
16 березня 2026-го він подав заяву до Касаційного цивільного суду (КЦС) з проханням зупинити виконання рішення Святошинського районного суду в Києві по справі № 759/2826/23. Як йдеться в матеріалах ухвали, державний виконавець направив Миколайцю вимогу від 10 березня 2026 року № 79322985/25 знести “об`єкт самочинного будівництва” (незаконний ресторан у парку).
Миколаєць в касаційному суді (остання інстанція) намагається скасувати рішення, яким його зобов’язали повернути землю, якою він (а також ще десятком ділянок в Києві) незаконно користується, а всі незаконні будівлі прибрати. Касаційний цивільний суд вирішив, що поки вони розглядатимуть справу, виконання рішення суду нижчої інстанції треба призупинити.
“З урахуванням предмета спору, змісту судових рішень у справі та наданого доказу виконання судового рішення у відповідній частині, касаційний суд дійшов висновку про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва”, – йдеться в ухвалі.
Варто зазначити, що таке рішення Касаційного цивільного суду ніяк не підтверджує, що є підстави для скасування рішення щодо зносу незаконного ресторану. Касаційний суд саму справу по суті ще не розглянув, при тому OBOZ.UA сподівається, що КЦС також прийме рішення на користь громади.
Всі факти вже встановлено
- Вже близько десяти років у Національному парку “Голосіївський” на вул. Українського Відродження, 2/1 (колишня вул. Бударіна) працює незаконний ресторан. Цей об’єкт, як і ще півтора десятка об’єктів у Святошинському районі Києва, син екс-міліцонера Дмитро Миколаєць отримав завдяки сумнівному рішенню Брянківського суду Луганської області від 25.10.2010 р. №2-2027.
- З 2014 року цей населений пункт перебуває на окупованій території, усі справи розглядалися в Лисичанському суді. Звідти нам відповіли, що даних про таке рішення немає. А в Єдиному реєстрі судових рішень його теж немає.
- Ба більше, з Солом’янської окружної прокуратури Києва надійшла копія елктроного листа, в якому суддя Брянського міського суду Луганської області Снегірьвом заявив, що ним рішення, яким скористався Миколаєць, ніколи не виносилось, підпис, який містить вказаний документ-підроблений.
Із півтора десятка об’єктів Миколаєць-молодший передав один, який розташований у Голосіївському парку, компанії ТОВ “Затишок і Ко”, єдиним власником якої був його батько Анатолій Миколаєць. Коли рестораном зацікавилися журналісти, правоохоронці, то ТОВ переписали на такого собі Олексія Львовича Тимошенка.
Нібито за рішенням Брянківського міського суду Луганської області №2-2027 від 25.11.2010 р. (який має ознаки підробного) синові Анатолія Миколайця Дмитру перейшло півтора десятка об’єктів.
Також у суді слухається справа і щодо незаконного супермаркету з автостоянкою на тій самій вул. Українського Відродження (колишня Бударіна), 3, недалеко від парку. Там мали побудувати доступне житло, землю під яке Київрада відвела ще 2011 року. Однак родина колишнього міліціонера відкрила там супермаркет.
Також слід нагадати, що Анатолій Миколаєць був помічником народного депутата, члена Комітету ВР з питань правової політики Михайла Новікова, з яким вони є кумами.
Родина Миколаєць використовую судову систему задля того, щоб якомога довше незаконно користуватись землею, яка має належати київській громаді. Насправді ж незаконний ресторан фактично ставить під сумнів ефективність і справедливість судової системи. Подібні ситуації підривають довіру суспільства до принципу верховенства права та демонструють можливість зловживання.
