Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) уже в першому кварталі 2026 року почав суттєво впливати на сталевий ринок ЄС і призвів до скорочення імпорту, зростання витрат та втрат для українських виробників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані січня-березня, проаналізовані галузевими експертами.
Скорочення імпорту сталі
За даними ринку, імпорт сталі до Євросоюзу за цей період скоротився до 7-7,2 млн тонн проти 8,2 млн тонн роком раніше. Однією з ключових причин стало запровадження CBAM разом із жорсткішими тарифними квотами (TRQ).
Додатковим фактором стали витрати на логістику: демередж і зберігання вантажів сягали 15–20 євро за тонну, що часто нівелювало цінову перевагу імпортної сталі ще до її реалізації.
Витрати на CBAM
Водночас головним шоком для ринку стали реальні витрати на CBAM. Очікування учасників ринку не виправдалися: фактичні доплати за імпорт становили 60-120 доларів за тонну залежно від продукції, що призвело до масового скасування контрактів із постачальниками з-за меж ЄС.
Офіційна ціна сертифіката CBAM за підсумками кварталу склала 75,36 євро за тонну CO₂. Для сталі з викидами 2 тонни CO₂ на тонну продукції номінальна доплата становила 150,72 євро за тонну. Однак через понижувальний коефіцієнт у 2026 році фактичний платіж складав лише €3,77 євро за тонну, за умови надання верифікованих даних.
У разі відсутності таких даних застосовуються так звані “дефолтні” показники (DV), які є значно вищими. Єврокомісія додатково підвищила їх на 10-20%, що різко збільшило фінансове навантаження на імпортерів.
За оцінками аналітиків, у окремих випадках платежі CBAM можуть сягати 590 євро за тонну при ринковій ціні 750-800 євро за тонну продукції. Це фактично зрівнює податок із вартістю самої сталі.
Найбільш негативний ефект – для України
Найбільш негативний ефект CBAM зафіксовано для України: через завищені дефолтні показники та проблеми з верифікацією українські виробники опинилися серед найбільш уразливих.
За оцінками, у разі відсутності спеціальних умов Україна може втратити до 1,75 млрд доларів металургійного експорту у 2026-2030 роках.
Через відсутність верифікації сотні підприємств за межами ЄС змушені працювати за цими завищеними показниками. Це особливо вдарило по виробниках із Туреччини, країн MENA та інших регіонів, які навіть при низьких фактичних викидах змушені платити як “брудні” виробники.
Ситуацію ускладнює і падіння попиту. У першому кварталі виробництво автомобілів у ЄС скоротилося на 2,8%, до 2,8 млн одиниць, а в Німеччині – на 4,5%, до 540 тис. Будівельний сектор знизився на 3,5-4,5%, а житлове будівництво – на 8-10%.
Кроки щодо вирішення проблеми СВАМ для України
Як відомо, днями міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що у Німеччині його відомство займалося “вирішенням питання механізму вуглецевого коригування СВАМ, через який вже страждає наша металургія”.
Втім, попри заяви міністра, реально ніяких успіхів уряд не досягнув. Головне наше прохання – отримати відтермінування СВАМ для України по статті по форс-мажор, досі лишається без відповіді.
Поки що вдалося домовитися тільки про те, що Німеччина допоможе нам із сертифікацією українських верифікаторів.
Нагадаємо, механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення у 2026 році вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
Раніше Європейська комісія не передбачила винятків для України в межах CBAM, зазначивши, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним.
Проте за оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.
