13 серпня 2026 року в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася публічна дискусія «Зима близько: чи готові держава та суспільство?», організована Українським безпековим клубом у партнерстві з «Громадсько-військовим рухом» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. Учасники обговорили готовність громад до опалювального сезону 2026/2027 років та ризики для енергетичної, газової й комунальної інфраструктури через російські атаки.
У дискусії взяв участь Віталій Мірошниченко, координатор ГВР та керівник проєкту «Зима. Місто вистоїть» на Полтавщині. Він наголосив, що громади мають готуватися до найскладнішого сценарію та перевіряти не паперову, а реальну спроможність працювати під час тривалих відключень.
Нерівномірна готовність міст
За словами Мірошниченка, зима 2026/2027 років може стати найважчою від початку повномасштабного вторгнення через системні пошкодження енергетичної та комунальної інфраструктури.
«Напевно, з початку повномасштабного вторгнення зима цього року буде найбільш важкою. Власне, про це йдуть заяви і Міненерго, де офіційно анонсовано цю зиму як найважчу та найжорсткішу за весь період війни, що буде супроводжуватися тривалими системними відключеннями», – зазначив він.
Водночас рівень підготовки міст залишається нерівномірним. За оцінкою координатора ГВР, Київ готовий більш ніж на 50%, тоді як готовність інших великих населених пунктів може становити щонайбільше 20%.
Серед причин Мірошниченко назвав нестачу державного та місцевого фінансування, а також ресурсний розрив. За його словами, кошти Фонду підтримки енергетики вже законтрактовані, тоді як, за даними Єврокомісії та Міненерго, необхідні додаткові сотні мільйонів євро.
Висотна забудова та паливо – ключові ризики
Окрему увагу Мірошниченко звернув на висотну забудову, характерну для міст-мільйонників та обласних центрів. У разі тривалого знеструмлення проблеми можуть виникнути з насосами, водопостачанням і теплопостачанням.
«Головний аспект – це висотна забудова. Це підкачка води для 9-поверхівок і вище, це теплоенергозабезпечення, тепло і світло», – пояснив він.
Ще одним критичним фактором координатор ГВР назвав удари РФ по паливній інфраструктурі.
«Я думаю, що це стовідсотково виллється у кризу роботи саме комунальників. Це те, що ворог починає активно бити по паливній системі», – наголосив Мірошниченко.
За його словами, особливо складна ситуація спостерігається у Харківській, Сумській, Запорізькій та Херсонській областях. Атаки на паливну інфраструктуру також посилилися на Полтавщині. Зокрема, він згадав Опішнянську та Котелевську територіальні громади, а також трасу Київ–Харків, де від селища Чутове до Харкова фактично не залишилося АЗС.
23 міста та 13 напрямів аудиту
Для оцінювання готовності громад ГВР реалізує проєкт «Зима. Місто вистоїть». Він передбачає незалежний аудит, публічний індекс зимової стійкості, практичну допомогу та створення «бригад єдності».
Проєкт охопить 23 міста. До активного периметра увійдуть Київ, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя та Кривий Ріг; до тилового – Полтава, Житомир, Черкаси, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Львів і Тернопіль. Містами-донорами визначені Ужгород, Чернівці та Івано-Франківськ. Для Херсона через безпекову ситуацію передбачено окремий формат роботи.
Готовність громад оцінюватимуть за 13 доменами, серед яких енергоживлення, тепло- та водопостачання, резерви пального, пункти незламності й обігріву, зв’язок, медична мережа, кризове управління, соціальний захист і висотна забудова.
«Документальна готовність не дорівнює фактичній готовності. Ми не просто запитуємо, умовно, чиновників, чи наявний генератор, ми проводимо стрес-тест», – зазначив Мірошниченко.
Передбачено чотири рівні готовності: 85–100% – «Місто вистоїть», 65–84% – стійкий рівень із ризиками, 40–64% – вразливий, 0–39% – критичний. Додатково застосовуватиметься правило критичного провалу, щоб низький показник окремої критичної системи не приховувався за високим середнім результатом.
«Якщо, наприклад, у місті енергетика 90%, медицина 80%, але вода 30%, то місто фактично беззахисне», – пояснив координатор ГВР.
Готовність має визначатися практикою
За словами Мірошниченка, громади мають бути готовими працювати без електроенергії 6, 24 та 72 години, 7 діб, а також в умовах масштабної кризи. Окремо оцінюватиметься спроможність приймати внутрішньо переміщених осіб.
«Наша мета – щоб кожна громада чітко володіла відповідями на 8 ключових питань: живлення, тепло, вода, укриття, кризова координація, прийом ВПО, безперебійний зв’язок і автономія медицини», – підсумував він.
Таким чином, головний акцент проєкту – перевести підготовку громад від формальних звітів до практичної перевірки. Виявлення слабких місць, стрес-тестування та своєчасне усунення критичних проблем мають стати основою підготовки України до зими 2026/2027 років.
