Російський диктатор Володимир Путін, імовірно, схиляється до подальшого загострення війни проти України, побоюючись наслідків її завершення без захоплення щонайменше всієї території Донбасу. Одним із ключових мотивів такого рішення може бути прагнення зберегти власну владу та уникнути фізичної розправи після можливого падіння режиму.
Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до Кремля, передає Факти.
За даними видання, протягом кількох тижнів улітку Путін розмірковував над подальшою стратегією, після чого, судячи з усього, обрав шлях ескалації.
Путін може сприймати поразку як загрозу власному життю
The Economist зазначає, що нинішні економічні та політичні проблеми Росії поки не створюють безпосередньої загрози для Путіна. Водночас система влади, яку він сформував, терпить насильство, але не пробачає слабкості та поразок.
Саме тому російський диктатор може розглядати завершення війни без захоплення Донбасу як потенційну загрозу не лише для свого політичного майбутнього, а й для життя.
Один зі співрозмовників видання стверджує, що під час війни Путін нібито сказав своїм соратникам: «Вони мене повісять».
Водночас журналісти наголошують, що достеменно встановити справжні мотиви російського президента неможливо. Проте джерела The Economist пов’язують можливу нову ескалацію з внутрішньополітичними причинами та прагненням Путіна зберегти контроль над країною — так само, як і рішення про повномасштабне вторгнення у 2022 році.
У Росії слабшає підтримка війни
Ще одним фактором ризику для Кремля може бути поступова зміна настроїв усередині Росії.
За оцінкою The Economist, мовчазна згода суспільства на продовження війни поступово слабшає. Довіра до державної пропаганди знижується, частина молодих росіян відкрито виступає за припинення бойових дій, а рівень підтримки Путіна скорочується.
Ще більш песимістичними, за даними видання, стають настрої серед російських еліт. Їх непокоїть уже не лише економічна ситуація чи відсутність масштабних військових успіхів, а й те, скільки часу та ресурсів Росія продовжує витрачати на війну.
Повномасштабне вторгнення триває майже п’ять років, однак Кремль так і не досяг початкових цілей. Один із представників російської еліти описав настрої всередині системи словами про те, що «цар — голий».
Водночас продовження війни у нинішньому форматі також не розв’язує проблем Кремля: конфлікт дедалі більше виснажує економічні ресурси Росії та політичний капітал режиму.
Москва може посилити гібридну війну проти Європи
На думку The Economist, одним зі способів посилення тиску Москва може обрати активізацію гібридної війни та диверсій у країнах, які підтримують Україну.
Потенційними цілями можуть стати маршрути постачання військової допомоги з Європи до України, а також підприємства європейського оборонно-промислового комплексу, продукція яких використовується для підтримки української армії.
Водночас західні розвідки вважають, що Путін наразі не прагне прямого військового протистояння Росії з НАТО.
Візит директора ЦРУ до Москви могли сприйняти як слабкість США
Один із давніх соратників Путіна також припустив, що російський диктатор міг сприйняти нещодавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви як ознаку слабкості Вашингтона.
Співрозмовник The Economist провів паралель із листопадом 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс приїздив до Москви, щоб попередити Кремль про наслідки можливого повномасштабного вторгнення в Україну. Вже через три місяці Росія розпочала найбільшу війну в Європі за десятиліття.
На цьому тлі в Кремлі, ймовірно, намагаються оцінити, наскільки далеко можуть зайти у подальшій ескалації, не спровокувавши прямого зіткнення із Заходом.
