Російський президент Володимир Путін дедалі частіше опиняється перед вибором між продовженням виснажливої війни та пошуком шляхів для її подальшої ескалації. На тлі значних втрат російської армії, ударів України по російській інфраструктурі та зростання невдоволення всередині країни Кремль, схоже, не готовий демонструвати слабкість і може обрати нове загострення.
Передає ЗІФ із посиланням на The Economist.
Показовою стала заява Путіна, зроблена 29 серпня під час зустрічі зі студентами та співробітниками одного з московських університетів. Він заявив, що косатки харчуються білими ведмедями, назвавши це «харчовим ланцюгом». Насправді немає відомих випадків, коли косатки нападали на білих ведмедів як на здобич. Водночас сама заява, як зазначає The Economist, може ілюструвати хижацьке сприйняття світу російським лідером.
Путін також закликав навчати дітей подібним речам, щоб вони розуміли, «в якому світі ми живемо і чому ми проводимо спеціальну військову операцію» — так у Кремлі продовжують називати війну проти України.
Захід побоюється нового загострення
Російська армія вже тривалий час не демонструє вирішального успіху на фронті, продовжуючи зазнавати значних втрат. Водночас війна дедалі більше перетворюється на масштабне протистояння безпілотників і ракет, удари яких завдають шкоди не лише Україні, а й російській інфраструктурі.
Українські атаки дедалі частіше досягають російських нафтопереробних підприємств, логістичних об’єктів та інших важливих елементів економіки.
На цьому тлі в західних країнах зростає занепокоєння можливими діями Кремля.
25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив несподіваний візит до Москви. Точна мета поїздки залишається предметом дискусій: за однією з версій, американський посадовець міг попереджати Путіна про неприпустимість нападів на країни НАТО. За іншою — він намагався донести до російського керівництва негативну оцінку перспектив війни та схилити Кремль до переговорів.
Низка інших подій також свідчить про зростання напруженості. Фінляндія звернулася по допомогу до Швеції для моніторингу свого кордону з Росією. Німеччина готується публічно звинуватити Росію в атаці безпілотника поблизу аеропорту Лейпцига. Румунія заявила про знищення російського військового безпілотника, який прямував до бурової платформи в її територіальних водах. У Словаччині також заявили про запобігання спробі підпалу підприємства, що виробляє безпілотники.
Путін не готовий завершувати війну
Сам російський президент останнім часом дедалі жорсткіше реагує на українські удари по території РФ. 22 серпня він звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» та пообіцяв завдати ударів по «найчутливіших секторах» української економіки.
Того ж дня, виступаючи перед представниками «Єдиної Росії», Путін фактично виключив можливість припинення війни найближчим часом.
«Спеціальна військова операція триває. Ми будемо рухатися тільки вперед», — заявив він.
За даними джерел, близьких до Кремля, після кількох тижнів роздумів російський лідер, імовірно, схиляється до подальшої ескалації.
Один із давніх соратників Путіна припускає, що той міг сприйняти візит Реткліффа як прояв слабкості США. Подібну реакцію російський президент нібито демонстрував і після візиту директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви у листопаді 2021 року, коли той намагався попередити Кремль про наслідки вторгнення в Україну. Через три місяці Росія розпочала повномасштабну війну.
Внутрішні проблеми штовхають Кремль до жорсткіших дій
Причини можливої ескалації значною мірою пов’язані не з геополітикою, а з внутрішньою логікою російського режиму та прагненням Путіна зберегти владу.
Однією з проблем для Кремля стає поступове зникнення мовчазної згоди суспільства на війну. Українські удари по нафтопереробних заводах, логістичних центрах та інших об’єктах, а також перебої з доступом до інтернету дедалі більше руйнують звичну для росіян ілюзію нормального життя.
За даними незалежного «Левада-центру», 57% росіян описують ситуацію в країні як напружену. Серед причин респонденти називають війну, втрати військових, мобілізацію, атаки безпілотників та відсутність чіткого бачення майбутнього.
Водночас довіра до телевізійної пропаганди, за оцінкою видання, знижується, а серед молоді в соціальних мережах з’являється більше закликів до припинення війни. Погіршуються і рейтинги підтримки Путіна.
Ще складнішою є ситуація серед російських еліт. За словами одного зі співрозмовників видання, проблема полягає не лише в економічних труднощах або відсутності військової перемоги, а й у тривалості війни. Майже п’ять років бойових дій без досягнення заявлених цілей дедалі більше сприймаються як провал.
При цьому економічні та політичні проблеми самі по собі поки не становлять безпосередньої загрози владі Путіна: Кремль має ресурси та репресивний апарат для продовження війни. Проте для російської системи важливе саме сприйняття сили та здатності керівництва досягати поставлених цілей.
Якою може бути нова ескалація
Найімовірніше, Росія спробує посилити гібридну війну та диверсійні операції проти союзників України, а також тиснути на європейські маршрути постачання допомоги.
Західні спецслужби побоюються можливих атак на європейські підприємства, які виробляють компоненти та матеріали для українського оборонного сектору. Водночас вони вважають, що Кремль наразі не прагне прямого військового зіткнення з НАТО.
В Україні ескалація може проявитися насамперед у збільшенні масштабів уже наявних атак. Росія готується до нових ударів по енергетичній інфраструктурі напередодні зими.
На фронті Кремль також може спробувати збільшити чисельність російських військ. За інформацією джерел, Путін нібито розглядає можливість відправлення на війну ще 300–400 тисяч військових. Для цього необов’язково оголошувати нову загальну мобілізацію — Росія може активніше використовувати регіональні механізми набору та фінансові стимули.
Паралельно Кремль може посилити переслідування тих, кого влада оголошує «внутрішніми ворогами». Такий крок може бути спрямований не стільки на усунення реальної загрози режиму, скільки на демонстрацію сили та контроль над суспільством.
Утім, подальше загострення навряд чи розв’яже проблеми, перед якими опинилася Росія. Навпаки, воно може призвести до нових економічних витрат, посилення соціального невдоволення та нестабільності.
За оцінкою The Economist, саме небажання Путіна показати слабкість може стати одним із головних чинників, які підштовхуватимуть Кремль до ескалації. У ситуації, коли війна не дає швидкої перемоги, а її завершення може бути сприйняте як поразка, російський президент може вважати продовження конфлікту та його розширення меншим ризиком для власної влади, ніж відступ.
