Це відбувається на тлі того, що прем’єр Польщі Туск попередив про загрозу в найближчі місяці.
Високопоставлені європейські чиновники дедалі більше стурбовані тим, що Росія може організувати атаки дронами або ракетами проти країн НАТО, оскільки Москва посилює свою гібридну кампанію по всьому континенту, передає УНІАН.
Німеччина готує лікарні до можливого конфлікту, Литва оновила плани евакуації, а війська НАТО проводять навчання в Балтійському регіоні, адже білоруські сили паралельно проводять масштабні маневри поблизу Литви. Нещодавно прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Москва може скерувати дрони чи ракети на територію країн НАТО, які підтримують Україну, “у найближчі кілька місяців”, пише Politico.
Ці попередження підкреслюють зростаюче почуття тривоги в Європі на тлі випадків порушення повітряного простору та спроб саботажу, що швидко множаться останніми місяцями.
Тиск Кремля не припиняється
Союзники по НАТО неодноразово заявляли, що розглядають ці гібридні атаки як тиск з боку Кремля з метою зменшити їхню підтримку України, але стримували свою реакцію через побоювання ескалації, пише ЗМІ.
Але нещодавно президент Франції Еммануель Макрон скликав лідерів партій та кандидатів у президенти на виборах 2027 року на екстрену нараду, щоб обговорити Україну, Іран та енергетичну кризу, що набирає обертів. Він назвав застереження Туска “обґрунтованими та добре задокументованими”, оголосивши новий план захисту критичної інфраструктури, додавши: “Останніми тижнями російська гібридна загроза проти європейців та Франції посилилася”.
У результаті лідер Лівої радикальної партії Гійом Лакруа покинув нараду, заявивши: “У свої 50 років я рідко відчував таке запаморочення”.
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Йеттен, у свою чергу, заявив, що до попередження Туска потрібно “дуже серйозно поставитися”. “Ми маємо послідовно демонструвати, що не приймаємо цього і що вживатимемо заходів у разі потреби”, – наголосив він. Президент Фінляндії Олександр Стубб також заявив своїй країні, що “варто морально підготуватися до того, що щось трапиться”, включаючи саботаж і російські дрони.
Москва посилює войовничу риторику
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього тижня попередив Європу, що вона зіткнеться з “дуже короткою” війною, якщо союзники по НАТО спробують атакувати РФ.
“Росія збільшила темп своєї активності – нам потрібно залишатися пильними. Це можна розглядати як прояв ширшої тенденції. Ми вже бачили подібні попередження раніше, і цілком ймовірно, що з’являться ще”, – заявив один високопоставлений європейський чиновник з питань оборони.
Військова активність біля кордонів
Нещодавно німецькі та шведські війська провели спільні навчання біля стратегічного шведського острова Готланд – всього через кілька тижнів після того, як союзники по НАТО провели неоголошені навчання біля російського ексклаву Калінінград.
Протягом останніх тижнів сталося одразу кілька інцидентів: винищувачі НАТО збили російський дрон над Литвою, російський корабель випустив сигнальні ракети в бік датського військового вертольота, а Німеччина звинуватила у спробі атаки дронами аеропорту Лейпцига ймовірного російського шпигуна.
Що повідомляє розвідка
Ще в серпні розвідка США попереджала, що Москва планує обмежений напад на одну з країн НАТО в найближчі роки. Після цього директор ЦРУ Джон Реткліфф особисто попередив російських чиновників у Москві не ескалувати конфлікт із союзниками по НАТО – насамперед з Естонією, Латвією та Литвою – у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
При цьому залишається незрозумілим, чи ґрунтуються найсвіжіші попередження європейських лідерів на нових розвідданих чи на вже відомій інформації.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у Вільнюса є “ті самі розвіддані”, що й у польського прем’єра Туска, – про можливу “операцію під чужим прапором”. Однак, за його словами, ця інформація датується ще липнем.
“Я розглядаю публічні заяви політиків з цього приводу як частину скоординованої кампанії, покликаної застерегти Росію не приймати нерозумних рішень і не намагатися зробити щось, вважаючи, що це не дійде до статті 5 про взаємну оборону НАТО і зійде з рук”, – пояснив він.
Офіційна позиція НАТО
За словами двох дипломатів альянсу, союзників формально не інформували про будь-яку нову розвідувальну інформацію всередині НАТО, а сама організація поки що не змінила свою офіційну оцінку загрози.
“Наразі ми не бачимо неминучої загрози нападу”, – заявив представник НАТО, який виступає від імені організації. Він додав: “Але ми не можемо дозволити собі наївності чи самозаспокоєння – ми маємо забезпечити, щоб НАТО залишалося сильним у найближчі роки”.
Ед Арнольд, колишній чиновник НАТО, а нині радник консалтингової компанії D Group, припустив, що подібні попередження можуть мати й іншу мету – підвищити обізнаність громадськості щодо загроз і заздалегідь “викрити” можливі атаки під чужим прапором, ще до того, як вони відбудуться.
Один високопоставлений військовий чиновник НАТО висловив припущення, що Росія може діяти агресивніше саме через труднощі з перемогою над Україною. “Тому вона може помилково вважати, що єдиний вихід – посилення її гібридної кампанії. Але це програшна стратегія, тому що ми готові відповісти”, – зазначив він.
Зростання кількості інцидентів
З січня по серпень у Європі офіційно зафіксували 100 гібридних інцидентів – проти 60 за той самий період минулого року, за даними українського аналітичного центру Sahaidachnyi Security Center. Особливо різко зросла кількість порушень повітряного простору.
При цьому один із високопоставлених чиновників НАТО заявив, що реальна кількість інцидентів “легко перевищує 200”, якщо не брати до уваги кібератаки – а їх лише проти штаб-квартири альянсу в Брюсселі фіксують “тисячі” щомісяця.
