У жовтні країни-члени мають розглянути розширення чорного списку більш ніж на 1600 фізичних та юридичних осіб.
Рішення Європейського Союзу про виключення із санкційного списку двох відомих російських мільярдерів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана – залишило гіркий осад серед чиновників та дипломатів у Брюсселі, які тепер побоюються небезпечного прецеденту, пише EuroNews, передає УНІАН.
Обох бізнесменів ЄС включив до санкційного списку на початку повномасштабного вторгнення Росії. Підставою були, зокрема, їхні зв’язки з Кремлем та значний вплив на російську економіку. Усманов і Фрідман заперечували ці звинувачення та протягом кількох років домагалися скасування санкцій.
Після виключення зі списку вони знову зможуть вільно в’їжджати до ЄС та отримувати доступ до своїх активів, на які поширювалися обмеження.
Водночас у Брюсселі намагалися компенсувати політичні наслідки рішення. Країни ЄС домовилися продовжити індивідуальні санкції проти майже 3000 осіб та організацій одразу на 36 місяців, що є безпрецедентним терміном. Раніше санкції поновлювали кожні шість місяців, що давало державам-членам можливість регулярно блокувати або змінювати рішення.
Видання вказує, що ключову роль у виключенні Усманова відіграла Франція. На початку вересня Париж несподівано приєднався до Словаччини, яка вже тривалий час виступала за зняття санкцій з бізнесмена. Французький представник пояснював позицію міркуваннями “національної безпеки”, не розкриваючи деталей.
Згодом стало відомо, що вимога Франції була пов’язана зі спробою домогтися звільнення двох її громадян, яких утримували в Азербайджані.
Наступного дня після виключення Усманова з європейського санкційного списку президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував французького громадянина Мартіна Райана, засудженого до 10 років ув’язнення за звинуваченнями у шпигунстві.
Саме ця послідовність подій викликала занепокоєння серед дипломатів ЄС. Вони побоюються, що ситуація створює прецедент, за якого окремі країни або бізнесмени зможуть пов’язувати санкційні рішення з іншими дипломатичними домовленостями. Вже існує занепокоєння, що Париж відкрив скриньку Пандори та створив небезпечний прецедент, який спонукатиме олігархів відкупитися від санкцій.
Один дипломат назвав ситуацію “низьким моментом”, а ще один заявив: “Ніхто цьому не радий”.
Ситуація з Усмановим сталася на тлі ширших розбіжностей у ЄС щодо подальшої санкційної політики проти Росії. Переговори щодо нових обмежень останніми місяцями супроводжувалися суперечками між державами-членами та спробами окремих країн домогтися винятків.
Зокрема, Болгарія блокувала санкції проти патріарха Кирила, Німеччина та Португалія виступали проти обмежень щодо імпорту російської риби, а Греція домоглася винятку для транспортування російського скрапленого природного газу.
На цьому тлі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має й надалі тиснути на Росію, але наголосила на необхідності передусім забезпечувати виконання вже запроваджених санкцій.
Наступним випробуванням для санкційної політики ЄС стане жовтень. Тоді країни-члени мають розглянути розширення чорного списку більш ніж на 1600 фізичних та юридичних осіб – це може стати найбільшим поповненням санкційного переліку з початку повномасштабної війни.
